Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
23. 3. 46 р. вд. Рисі, маршуючи лісом уздовж дороги Красна - Грабівка (р-н Перегінсько, Станислав. обл.), звів зустрічний бій з великою бандою військ НКВД. Після 40-хвилинного бою енкаведисти, залишивши вбитими лейтенанта НКВД і одного рядового енкаведиста та двох поранених, панічно відступили.
23. 3. 46 р. стрільці вд. Дзвони зробили засідку на шляху Посіч - Лисець (р-н Лисець, Станислав. обл.). На засідку зайшла група енкаведистів, два з них убито, одного поранено. Здобуто 2 ППШ і 1 кріс.
5. 3. 46 р. вд. Дністер під ком. к-ра Ю. квартирував у с. Кутиська (р-н Товмач, Станислав. обл.). О год. 21-ій у село прийшли большевики, щоб робити тут облаву. Повстанці вдарили по них сильним вогнем. Большевики, залишивши 3 вбитих і 1 пораненого, втекли.
28. 3. 46 р. боївка вд. Летун наскочила на станицю "стрибків" у с. Корчівка (р-н Журавно, Дрогоб. обл.). Станиця була віддалена 100 м. від постою місцевого енкаведівського гарнізону. Все ж повстанці зуміли "стрибків" роззброїти і розігнати, не допускаючи до заалярмування гарнізону. Здобуто 17 крісів.
31. 3. 46 р. боївка вд. Летуни наскочила на станицю "стрибків" у с. Баличі Подорожні (р-н Стрий, Дрогоб. обл.), Під час наскоку важко поранено участкового енкаведиста, "стрибків" роззброєно і розігнано.
31. 3. 46 р. війська НКВД з райцентру Ланчин (Станиславів.обл.) робили генеральну облаву на ліси б. райцентру по правому березі Прута. Вони наткнулися на вд ім. Колодзінського. По півгодинному завзятому бою, ворог, утративши 4 вбитими і 6 раненими, панічно розбігся.
2. 4. 46 р. пвд. Дзвони під ком. к-ра М. зробив наскок на станицю "стрибків" у с. Паників (р-н Станиславів). Станицю цілком знищено і спалено. Вбито 5 енкаведистів, 4 поранено, 2 забрано в полон. Здобуто 4 ППШ, 4 кріси, 2 кулемети.
2. 4. 46 р. стрільці вд. Гуцули зробили засідку на енкаведистів у с. Зелена (р-н Надвірна, Станислав. обл.). Із засідки знищено таксівку, якою їхали 4 офіцери НКВД. Таксівка їхала під охороною панцирника і вантажного авта, повного енкаведистів.
4. 4. 46 р. в райцентрі Куликів (Львівська обл.) повстанці виконали вдалий замах на шефа енкаведівської розвідки Костюка і особливо озвірілого енкаведиста Каптана.
4-10. 4. 46 р. українські повстанці роззброїли станиці "стрибків" у таких селах Лопатинського р-ну (Львів. обл.): Хмільно, Куликів, Кустин, Руденко, Звидче, Волиця Барилова, Барилів, Миколаїв, Сморжів, Щуровичі.
5. 4. 46 р. боївка вд Дзвони провела наскок на большевицьке "підсібне хазяйство" в м. Станиславів. Здобуто худобу і коні.
8. 4. 46 р. стрільці вд. Дзвони зробили засідху на шляху Галич-Станиславів б. с. Крилос. На засідку попало вантажне авто з 4 енкаведистами. В перестрілці 3 з них убито, 1 поранено, здобуто зброю, автомашину спалено.
В дні 8-15. 4. 46 р. під час генеральної облави на села, поля і ліси Лопатинського й сусідних р-нів (Львів. обл.), яку провадили 1 000 енкаведистів зі Львова з участю "депутата" Грушевського (l-й секретар обкому партії), в с. Немилів (р-н Радехів) заскочені 3 повстанці вбили в бою 6 енкаведистів, 6 поранили й самі загинули. В с. Руденко (цього ж р-ну) 5 повстанців вбили 7 енкаведистів, 9 поранили, самі згинули. В с. Стеремільче (р-н Лопатин) група повстанців убила 11 енкаведистів і кільканадцять поранила. Таких сутичок було більше. За цих кілька днів ворог втратив 58 убитими і 82 пораненими.
9. 4. 46 р. вд. Опришки під ком. к-ра Д. звів бій з енхаведистами під горою Біла Ростока (недалеко с. Кропивник, р-н Вигода, Станисл. обл.). Ворог мав 32 убитих і поранених, повстанці - 5 убитих і поранених.
9. 4. 46 р. в с. Незнанів (р-н Кам'янка Бузька, Львів. обл.) боївка повстанців вийшла на большевицьку заставу. В наслідок бою вбито 1 енкаведиста та важко поранено лейтенанта НКВД. Повстанці втрат не мали.
10. 4. 46 р. закінчилася бльокада Чорного Лісу (Станисл. р-н). Вона тривала усю зиму. Навкола лісу в усіх селах квартирували великі сили військ НКВД, всі виходи з лісу стежки, проходи були безперервно обставлені ворожими заставами. В самому лісі постійно квартирували понад 5 000 енкаведистів, які безперервно розшукували за слідами по снігу, провадили обсервації, засідки, прочіски. Замккені в цей час у лісі вд. УПА Підкарпатський, Дзвони, Смертоносці доказували чудес у зручному маневруванні, яке єдине могло їх урятувати. Через перервання всіх зовнішніх зв'язків та неможливість вільно порушуватися у відділах відчувався крайній брак харчів. Та все ж таки в численних зведених тут сутичках і боях стрільці і командири доказували чудес геройства і посвяти, у виснажливому безконечному маневруванню чудес витривалости.
11. 4. 46 р. група українських повстанців наступали на большевицьку засідку в с. Ясенів (р-н Заболотці, Львів. обл.). Повстанці вигнали большевиків з їхніх становищ, і, вбивши 2 і 2 поранивши, примусили панічно тікати.
12. 4. 46 р. в с. Щитець (р-н Любешів, Волинь. обл.) українські повстанці вбили із засідки агента НКВД - голову місцевої сільради та большевицького представника р-ну, 2 сталінських бандитів взято з полон. Здобуто 4 кріси.
13. 4. 46 р. боївка вд. Сивуля зробила наскок на станицю "стрибків" у селі Молодьків (р-н Солотвин, Станисл. обл.). Убито "оперуполномоченого" НКВД і райначальника "стрибків". "Стрибків" роззброєно і розігнано. Здобуто зброю.
13. 4. 46 р. повстанці розбили збіжений большевицький магазин у с. Товсте (р-н Грималів, Терноп. обл.). Забрано три вагони збіжжя, яке роздано бідній людності.
14. 4. 46 р. вд. Дністер зробив наскок на станицю "стрибків" в с. Петрів (р-н Обертин, Станисл. обл.). "Стрибків" роззброєно і розlгнано; здобуто зброю.
16. 4. 46 р. українські повстанці, зробили засідку на шляху Татаринів-Підзвіринець (р-н Комарно, Дрогоб. обл.), звільнено кілька родин, яких большевики вивозили.
16. 4. 46 р. українські повстанці влаштували засідку б. с. Поступель (р-н Ратно, Волин. обл.), з якої вбито 2 сталінських вислужників із с. Борки.
16. 4. 46 р. поветанці спалили радгосп та зруйнували сільраду в с. Лукавець (р-н Вижниця, Чернів. обл.).
17. 4. 46 р. в с. Нижній Лукавець (р-н Вижниця) спалено 2 радгоспи. Цього ж самого дня в с. Мариничі (цього ж р-ну) повстанці зліквідували енкаведиста Мельніцького Юрія.
17. 4. 46 р. банда большевиків наскочила на вд. УПА. що квартирував на хуторі Обсіч б. с. Войчевичі (Рівен. обл.). У завзятому бою вбито одного енкаведиста і важко поранено "уполномоченого" НКВД - комалдира цієї большевицької банди.
18. 4. 46 р. в с. Гаї Дітковецькі (р-н Підкамінь, Львів. обл.), повстанці вбили голову райвиконкому і 3 донощики НКВД.
20. 4. 46 р. в лісі між сс. Дальнич, Виховні, Новий Став (р-н Жовква, Львів. обл.) енкаведисти заскочили в криївці повстанців Думу, Орла і Крука. Повстанці, вискочивши з криївки, прийняли бій, в наслідок якого впало 8 большевиків і 4 були поранені. У повстанців упав д. Дума, інші щасливо відступили.
20. 4. 46 р. на дорозі Татаринів - Підзвіринець (р-н Комарно, Дрог. обл.) повстанці звели зустрічний бій зі сталінськими посіпаками. Ворогові вбито команданта і 4 рядових посіпак. Повстанці втрат не мали.
22. 4. 46 р. 9 с Свобода Банилвська (р-н Важківці, Чернів. обл.), група повстанців звела зустрічний бій із бандою енкаведистів. Повстанці втрат не мали.
22 4. 46 р. в с. Броди (р-н Ратно, Волин. обл.) повстанці роззброїли станицю "стрибків". Здобуто 2 кулемети і іншу зброю.
24. 4. 46 р. пвд. Стріла під ком. к-ра Я. зробив засідку на шляху Завій - Грабівка (р-н Перегінсько, Станиславів. обл.). На засідку попало 25 енкаведистів, що верталися з грабунку. На ворога відкрито вогонь із 4 кулеметів. Ворог утратив 6 убитими і 4 пораненими. Між убитими ст. лейтенант НКВД. Здобуто 1 ППС, і 1 автоматичну десятизарядку, 1 пістолю, 4 кріси.
26. 4. 46 р. в лісах Любашівського р-ну (Волин. обл.) повстанці звели бій з бандою енкаведистів. У большевиків було убито 1 ст. лейтснента, сержанта і багато рядових (большевики возили їх п'ятьма фірами). Повстанці відступили, втративши 1 вбитого.