Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
29. 4. 46 р. повстанці роззброїли станицю "стрибків" в с. Кадлубиська (р-н Заболотці, Львів. обл.).
30. 4. 46 р. в с. Стара Жидва (р-н Сторожинець, Чернів, обл.) повстанці зліквідували 1 сталінського вислужника, Дутнака Миколу, і роззброїли 2 "стрибків".
30. 4. 46 р. вд. Сивуля разом з боївкою СБ роззброїли станиці "стрибків" у сс. Жураки, Манява, Кричка, Яблінка (р-н Солотвина, Станисл. обл.). Здобуто багато зброї.
В місяці квітні повстанці знищили майже всі радгоспи на терені Сторожинецького р-ну (Чернів. обл.).
В квітні 1946 р. віддли УПА відбули великий рейд на Словаччину. Повстанці відвідали 106 сіл у повітах Межиляборці, Бранов, Гуменне, Гіральтовці (.це були аж на передмістях міста), Стропків, Бардіїв, Пряшів, Сабінов, Михайловці, на півдні дійшли аж під Кошиці. Під час рейду влашговано 11 пропагандивних зборів і 40 гутірок із населенням. По селах і містечках поширено багато революційної літератури словацькою і чеською мовами. Проведено ряд розмов зі словацькою інтелігенцією, студентською молоддю, представниками словацького підпілля, армії і т. п. Слід підкреслити надзвичайно сердечне прийняття, яке скрізь улаштовувало нашим стрільцям словацьке населення - селяни, інтелігенція, а навіть міліцисти і словацькі вояки. Боїв під час рейдів не зведено було, бо, хоч уряд кинув проти рейдуючих відділів дивізії словацької армії, словацькі вояки не хотіли воювати з УПА. Вони, оперуючи по Словаччині, пильно уникали бойових зустрічей з українськими повстанцями. Тому поза одною засідкою в день 16. 4., що її уладили спеціяльно прислані чеські колишні червоні партизани, які по перших повстанських пострілах розбіглися, відділи на свому шляху більших перешкод не мали. Відбутий рейд широким відгомоном відбився по всій ЧСР і надзвичайно спричинився до зміцнення щирої дружби між українським та словацьким народами.
1. 5. 46 р. пвд. Месники зробили засідку на шляху між сс. Тязів - Павелче (р-н Станиславів). На засідку наїхало авто з енкаведистами. Вбито 4 енкаведисти, між ними ст. лейтенанта і сержанта.
1. 5. 46 р. боївка вд. Летуни роззброїла "стрибків" із станиці в с. Журавенко (р-н Журавно, Дрогоб. обл.). Дорогою до села повстанці мали зустрічний бій з бандою енкаведистів, що однак, під сильним повстанським могнем відступила.
1. 5. 46 р. повстанці зробили засідку на енкаведистів, які постійно турбували людність с. Бергомет (р-н Вижниця, Чернигів. обл.). Вбито ст. лейтенента, і рядового енкаведиста і одного поранено.
1. 5. 46 р. вд. Гуцули провів наскок на станицю "Стрибків" у с. Кутиська (р-н Товмач, Станиславів. обл.). "Стрибків" роззброєно і розігнано. Здобуто 20 крісів, 1 жулемет і 8 000 штук набоїв.
2. 5. 46 р. повстанці зробили засідку на енкаведистів у Сторожинецькоиу лісі (Чернів. обл.). Убито 1 лейтенанта і 9 рядових енкаведистів, автомашину спалено.
2. 5. 46 р. повстанці роззброїли станицю "стрибків" у с. Зарва-Обертин, Станислав. обл.).
3. 5. 46 р. пвд Месники зробили засідку на енкаведистів б. залізничної станції Тязів (р-н Галич, Станислав. обл.). На засідку наїхали 4 особові авта. Вогнем повстанців були вбиті ген.-полк. Москаленко, 1 полковник і 2 майори НКВД.
3. 5. 46 р. пвд Дністер розігнав енкаведистів у с. Петрів (р-н Обертин, Станислав. обл.).
3. 5. 46 р. в с. Митниця (р-н Козин, Рівенської обл.) повстанці роззброїли станицю "стрибків". Вертаючись, мали зустрічний бій з большевиками, з якого вийшли без утрат.
4. 5. 46 р. в с. Лукавець Нижний на хуторі Панцела (р-н Вижниця, Чернів. обл.) повстанці із засідки вбили секретаря райвиконкому Довбенка.
4. 5. 46 р. в зустрічному бою в с. Добряни (р-н Городок, Львів. обл.) повстанці вбили ст. сержанта та двох рядових енкаведистів.
4. 5. 46 р. на постій вд. Смертоносці в лісі між сс. Хоростків і Медуха (р-н Єзупіль, Станисл. обл.), вийшла група енкаведистів. Повстанська застава підпустила їх на близьку віддаль, сипнула вогнем, 5 убила, а інші втекли.
5. 5. 46 р. вд. Смертоносці зробили наскок на станицю "стрибків" у с. Бишів (р-н Єзупіль). Ця станиця складалася з самих затятих сталінських вислужників. У бою вбито їх 12, між ними начальника і 1 енкаведиста з р-ну. Здобуто зброю.
7. 5. 46 р. вд. Сурма провів ліквідаційну акцію на станицю "стрибків" у с. Космач (р-н Яблонів, Станислав. обл.). Здобуто 2 кулемети, 19 крісів, 1.150 штук набоїв.
7. 5. 46 р. в с. Зарваниця (р-н Золочів, Львів. обл.) кілька повстанців наткнулося на большевицьку засідку. У перестрілці вбито 2 енкаведисти, повстанці відступили без утрат.
7. 5. 46 р. вдень повстанці виконали замах на 2 енкаведистів на ринку в місті Рогатин (Станислав. обл.). Вбито інспектора НКВД, другий енкаведист, поранений, утік.
8. 5. 46 р. в с. Сверж (р-н Перемишляни, Львів. обл.), повстанці знищили 30-тоновий большевицький танк.
8. 5. 46 р. на передмісті м. Комарно - Литовка (Дрогоб. оол.), повстанці вбили участкового НКВД Сороніка.
9. 5. 46 р. боївка вд Смертоносці зробила засідку на районового начальника "стрибків" - лейтенанта НКВД, що приїхав у с. Петрів (р-н Товмач, Станислав. обл.), з якої вбито його і ще 2 енкаведистів.
9. 5. 46 р. пвд. Летуни мав зустрічний бій із большевиками б. с. Чортіж (р-н Журавно, Дрогоб. обл.). Під сильним повстанським вогнем ворог панічно розбігся.
9. 5. 46 р. пвд. Летуни зробили наскок на большевицький гарнізон у с. Сихів (р-н Стрий, Дрогоб. обл.). Захоплено в полон 5 енкаведистів, між ними 3 підстаршини. Здобуто зброю і військове майно. Пвд. втрат не мав.
10. 5. 46 р. вд. Гуцули роззброїв станицю "стрибків" у с. Волосів (р-н Ланчин, Станислав. обл.), 12. 5. - в с. Майдан Горішний, 14. 5. - в с. Добротів, 16. 5. - в сс. Перерісль і Тарновиця Лісна.
10. 5. 46 р. боївка вд Летуни під ком. к-ра Л. зробила засідку на шляху Сихів - Лотатники (р-н Стрий, Дрогоб. обл.). Зловлено в полон 2 енкаведисти. У той момент на 3 підводах над'їхала група енкаведистів. Енкаведисти зразу розгорнулися у розстрільну та повели наступ. Боївка відступила в напрямі Угольна-Бережниця. Командир Ч. відійшов наперед, щоб провірити дорогу. В той час над'їхала ворожа автомашина, з якої ворог зразу відкрив вогонь. На допомогу командирові надбігла боївка, що криловим вогнем змусила ворога відступити. Ворог мав 2 поранених, повстанці спалили автомашину.
11. 5. 46 р. ворог наскочив на табір вд Рисі в лісі б. с. Петранка (р-н Перегінсько, Станислав. обл.). Вд звів геройський півгодинний бій, у якому загинув командир вд Гонта, ройовий Чорний і стрілець Скиба. У ворога було 10 вбитих і багато поранених.
12. 5. 46 р. боївка вд Смертоносці зробила наскок на станицю "стрибків" у с. Одаї (р-н Тисьмениця, Станислав. обл.). "Стрибків" розброєно і розігнано. Здобуто зброю.
12. 5. 46 р. пвд ім. Хмельницького під ком. к-ра В. знищив вовожий літак у с. Верецьке (Закарпатська обл.). Ворог мав 1 вбитого й одного пораненого. Цього ж дня пвд наткнувся на ворожу засідку. Після короткої перестрілки ворог панічно розбігся.
13. 5. 46 р. боївка вд Летуни знищила радгосп у с. Махнівець (р-н Жидачів, Дрогоб. обл.).
13. 5. 46 р. повстанці наскочили на станицю "стрибків" у с. Елеонорівка (р-н Грималів, Терноп. обл.). "Стрибків" роззброєно і розігнано. Здобуто кулемет і іншу зброю.
13. 5. 46 р. 120 енкаведистів із Топорова (р-н Лопатин, Львів. обл.), заскочили в Топорівських лісах кількох повстанців. У геройському бою вони всі загинули, вбиваючи ст. лейтенанта НКВД і 3 енкаведистів та кількох ранячи.
13. 5. 46 р. на большевицьку засідку в лісі б. с. Чехи (р-н Заболотці, Львів. обл.), наткнулася група повстанців. Бравурним наступом повстанці примусили енкаведистів панічно втікати.
13. 5. 46 р. в с. Рогізно (Садагури, Чернів. обл.), група повстанців наткнулася на ворожу засідку. В перестрілці повстанці поранили 1 енкаведиста.
14. 5. 46 р. пвд. Летуни зліквідували станицю "стрибків" у с. Козари (р-н Букачівці, Станиславівської обл.). Здобуто зброю. Одночасно знищено місцеву молочарню, де здобуто молочні продукти, а також зруйновано сільраду, в якій спалено всі документи. Вбито 3 агентів НКВД.