Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
На Волині й у Галичині рейди відбуваються постійно. Перші рейди за большевицької окупації пройшли вздовж Прип'яті відділами УПА-Північ в часі, коли на ЗахідньоУкраїнських Землях стояли ще фронти. Вони відбувалися в умовинах безперервних боїв з відділами НКВД, а то й ЧА. Літом і осінню 1944 р. відділи УПА-Північ перевели 12 рейдів на східньо-українські землі, в Житомирщину, Вінниччину й сусідні райони. Останній більший рейд на Осередньо-Східні Українські Землі досягнув Слобожанських лісів, звідкіля після великих боїв з військами НКВД завернув на захід.
Від 10 листопада до 20 грудня 1944 р., як відповідь на друге звернення уряду УССР, переводив буковинський відділ УПА під командою пор. Перебийноса перший пропагандивнйй рейд по гірській частині Буковини. Відділ пройшов через райони: Вижниця, Вашківці, Чернівці і Сторожинець. Повстанці організували по селах мітинги та роздавали населенню підпільну літературу, м. ін. листівки місцевого видання "українці Буковини!"
В тому ж часі по придністрянських селах Буковини переводив пропагандивний рейд відділ УПА "Сірі Вовки" під командуванням к-ра Бистрого. В с. Опут відділ знищив 5 большевицьких розвідувачів. В бою в Топорівському лісі 29 листопада відділ розбив погоню НКВД, знищивши між багатьома іншими й командира погоні, начальника черновецького обласного НКВД Морозова.
В днях 22-27 грудня 1944 рейдував по причеремошських селах р-нів Вижниця і Вашківці відділ УПА під ком. к-ра Лісового. Під час рейдів, які відбувалися вдень, відділ УПА розгромив банду большевицьких "істребітелів" у с. Ванилів і Вережанка.
Від 23 грудня 1944 р. до 8 січня 1945 р. буковинський відділ УПА "Авангард" під ком. к-ра Павленка рейдував по селах таких районів північної Бесарабії: Новоселецький, Хотинський, Кольменецький і Сокирянський.
З початком весни 1945 р., в квітні, три сотні куреня "Холодноярці" під командуванням к-рів: Града, Глухого й Грізного, вирушає з Жовківщини в рейд по теренах північно-західнього Закарпаття. Рейд на Закарпаття повторено в червні 1945 р.
В часі від 24 квітня до 30 червня 1945 р. відділ УПА "Крути" під командуванням к-ра Ч. відбув військово-пропагандивний рейд по північній частині правобережної України, доходячи в околицях Києва до Дніпра та до долішньої течії Прип'яті. За 70 днів відділ пройшов 900 км дороги та побував в 17 районах, а саме: в Житомирській області - Олевське, Емільчане, Білокоровичі, Гараші, Коростень, Чоповичі, Малин, Радомишль; у Київській області - Бородянка, Іваньків, Димер, Чорнобиль, Хабне і Новошепеличі; в Поліській області - Ельськ, і знову в Житомирській області - Овруч і Словечна. За цей час відділ мав 11 збройних сутичок з ворогом, в тому числі три більші бої, в яких знищено 28 енкаведистів та здобуто один кулемет, 10 автоматів, 8 пістоль, 28 крісів і багато амуніції. 2 травня на залізничному шляху Житомир-Коростень відділ натрапив на засідку баталіону НКВД, про яку однак був вчас повідомлений, і розгромив большевиків. 17 травня в с. Рихти, Димерського р-ну, відділ знищив двох лейтнантів НКВД, а одного старшину НКВД взяв в полон. 24 травня біля с. Дев'ятки, Чорнобильського р-ну, відділ розбив наступ енкаведистів, в якому впало 17 большевиків, між ними 4-ох старшин, начальник станиці НКВД і начальник міліції Іванківського р-ну. По стороні повстанців впало в цьому бою 6 бійців. 6 червня в Димерському р-ні відділ щасливо вирвався з ворожого оточення. Відділ виконав велику пропагандивну роботу. Населення скрізь виявляло прихильність до революційно-збройної боротьби та сердечно вітало повстанців.
Від 7-15 червня 1945 р. рейдував в районі Кременчука повстанський відділ УПА з Холодного Яру, доходячи до околиць міста. Спецвідділ НКВД силою ок. 130 люда пробував оточити повстанців, одначе в кривавому бою був розбитий.
В днях 6 червня - 30 червня 1945 р. сотня УПА під командуванням к-ра Ч. провела військово-пропагандивний рейд по Станиславівщині, відвідавши 16 місцевостей, а саме: Узінь, Буківка, Колінки, Семиківці, Олешів, Вікняни, Долина, Копирчинці, Корнів, Раковець, Підвербці, Петрів, Ісаків, Дашівці, Кутиська, Братишів. На кожному мітінгу було присутніх 300-600 осіб.
В часі від 6-13 серпня 1945 р. відділ УПА під командою сот. М. відбув пропагандивно-боєвий рейд по р-ну Жаб'є. 9 серпня відділ вночі обстріляв зі скорострілів приміщення райцентру Жаб'є та станиці стрибків в селах Голови і Краснопілля. Большевики були так заскочені нападом, що навіть не пробували відстрілюватись. Майор НКВД, як опісля виявилось, тікаючи в переполоху до пивниці, так вдарився головою до муру, що до трьох днів помер.
В днях від 3-16 вересня 1945 р. відділ УПА рейдував на Вінниччині, поширюючи масово підпільну літературу.
В часі 20 жовтня до 10 листопада 1945 р. відділ УПА "Сурма" під ком. к-ра Білого влаштував рейд по прикарпатських і гірських селах Буковини, пройшовши понад 300 км.
В часі від 3 жовтня - 8 листопада відділ УПА під команцуванням к-ра Е. перевів пропагандивний рейд по чотирьох районах Кам'янець-Подільської области, а саме: Смотрич, Дунаїв, Ярмолинці і Сатанів. Рейд був незаконспірований, відділ посувався днями на підводах і конях. Пропагандивну роботу живим і друкованим словом проведено вдало в 11 селах і виконано чотири більші акції: в с. Нігин, Смотрицького р-ну, у с. Тинна, Смотрицького р-ну, в с. Куяви, Ярмолинецького р-ну і в с. Липівка, Сатанівського р-ну. В селі Куяви вбито 3 енкаведистів. Під час рейду відділ звів два бої. 4 листопада на шляху між с. Нігин і Балинівка розбив заставу з ок. 20 енкаведистів. 7 листопада під час переходу відділу з Турчинецького лісу до Сатанівського, повстанців заатакували дві сотні НКВД та 8 літаків, але відділові пощастило виминути більших жертв скорим переходом в ліси.
Весною 1946 р. відбулись рейди по Пинській та Берестейській областях.
Пропагандивні рейди відділів УПА по різних територіях України осінню 1945 р. мали особливе значення з огляду на те, що на 10 лютого 1946 р. було заповіджено вибори до т. зв. Верховної Ради СССР. Вибори в СССР, як відомо є не справжніми виборами, - бо і список кандидатів єдиної листи, і вислід голосування визначає провід компартії наперед, вже далеко перед виборами, - а окремою, масово агітаційно-пропагандивною акцією для втовкмачування населенню фраз про "найбільш поступову конституцію в світі найщасливішої під сонцем країни". Така акція була знаменитою нагодою для українського революційно-визвольного руху для своєрідньої дискусії: на своїх мітінгах, улаштовуваних по селах, віддіди УПА подавали властиву інтерпретацію та справжню вартість большевицької конституції і большевицьких "законів" взагалі.
Перед самими виборами большевики заквартирували в кожному селі окремі гарнізони військ НКВД, - наприклад: в Жидачівському районі, Дрогобицької области було заквартирувало ок. 600 енкаведистів, у Стрийському р-ні, Дрогобицької области - 5253 енкаведистів, у Перемишлянському й Поморянському р-нах, Львівської области - понад 3200 енкаведистів, - які терором зганяли людей до виборчої урни. Та це було якраз ілюстрацією большевицького глуму, з підставових понять свободи і підкріплення аргументів пропаганди УПА.
А безліч зударів відділів УПА з залогами НКВД в день виборів пригадували всім, що в Україні й далі не "щасливе й радісне життя", але - жорстока боротьба поневоленого народу, що змагає до свободи, проти московського окупанта.
В одному зі звітів командирів рейдуючих відділів УПА читаємо:
"Замітне є, що коли большевикам з трудом приходиться організувати свої мітінги, коли їм треба аж посилати енкаведистів від хати до хати, щоб настягати кільканадцять стариків чи дітей, то нашим відділам вистарчить лише оголосити, а збігається зразу все населення і радо слухає вільного слова, не зважаючи на те, які це може мати наслідки. Можна собі уявити, яке враження робить на маси совєтських громадян, стероризованих большевицьким режимом і звиклих уважати большевиків непобідною силою, коли вони чують слова правди про совєтський рай. Не диво отже, що все населення, так на східніх, як і на західніх землях радо слухає, а в дальшому щиро помагає українським революціонерам-повстанцям".