Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
15. 1. 46 р. пвд УПА під ком. к-ра Г. натрапив б. с. Лани (р-н Бібрка, Львів. обл.) на большевицьку банду силою 30 енкаведистів. По короткій перестрілці енкаведисти втекли в напрямі сепа. В цей час із села вийшли інші енкаведисти, які вели кілька українських родин, призначених на вивіз, та пограбовану в селі худобу. Конвоїрів роззброєно, а арештованих визволено, худобу віддано власникам.
15. 1. 46 р. вд Дзвони звів півторагодинний бій б. с. Бубнище (р-н Болехів, Станисл. обл.). Ворог силою понад 200 бандитів повів проти повстанців завзятий наступ, та кожний раз мусів відступати. Залишивши 20 вбитих, він відступив. Вд, що не зазнав жодних утрат, зійшов до села, де спокійно повечеряв і відійшов до лісу.
16. 1. 46 р. велика банда енкаведистів наскочила на табір пвд УПА під ком. к-ра Г. б. сс. Лани - Серники (р-н Бібрка, Львів. обл.). Табір було атаковано з двох боків, одначе, по 20-хвилинвому бою ворог мусів відступати. Втрати ворога - 6 убитими, 8 раненими.
17. 1. 46 р. в с. Серники (р-н Бібрка) енкаведисти оточили хату, де саме був к-р Г. із стр. Луною. В перестрілці к-р Г. убив капітана воєнкомату Зайцева, важко поранив іншого енкаведиста і сам щасливо вирвався з хати. Важко поранений стрілець Луна, щоб не попасти живим в руки ворога, розірвався гранатою.
17. 1. 46 р. в с. Задвіря (р-н Глиняни, Львів. обл.) боївка к-ра Ч., проходячи селом, наткнулася на ворожу заставу. Повстанці, поранивши 6 енкаведистів, без утрат відступили.
19. 1.46 р. стрільці вд Сивуля, дуб і Магнет, о год. 15,30 виконали замах на ст. лейтенанта НКВД і одного сталінського вислужника в с. Манява (р-н Солотвина, Станисл. обл.) - такі ж замахи виконано в цьому ж селі на капітана НКВД і 28. 1. на лейтенанта НКВД.
19. 1. 46 р. вд Лебеді квартирував у с. Дем'я (р-н Жидачів, Дрогоб. обл.). Банда з 300 енкаведистів по сліду зайшла на заставу вд. Застава сипнула на напасників вогнем і, вбивши 5 з них, відступила до ядра вд. Енкаведисти побігли за заставою. Їх привітав вогонь усього вд. Було зведено півгодинний бій, у якому ворог, утративши 15 вбитими, відступив. У повстанців - один убитий.
19. 1. 46 р. стежа вд Летуни вбила б. с. Корчівна (р-н Журавно, Дрогоб. обл.) 3 енкаведистів і одного поранила.
19. 1. 46 р. українські повстанці під ком. к-ра Ч. зробили засідку на енкаведистів у с. Полоничі (р-н Глиняни, Львів. обл.). Убито 2 енкаведистів, 1 поранено.
20. 1. 46 р. вд Дзвони квартирував у ліcі між сс. Болехів - Кадовбна (р-н Долина Станисл. обл.), куди за слідом підійшов до нього відділ із 400 енкаведівських бандитів. Заалярмований стійками вд ударив по ворогові сильним вогнем та почав відступати до Чорного Лісу. Ворог уперто переслідував його. Щойно звівши з ворогом бій, у якому цей утратив близько 10 убитими і багато пораненими, повстанці змогли відв'язатися. У повстанців геройською смертю загинув віст. Зимний, стрільці Дуб і Стріла.
Разом з вд Дзвони бився вд Летуни, що також кватирував у цьому лісі під час відступу чотовий Г., із вд Летуни, що вже вирвався був із своїм пвд з ворожого оточення, зауваживши, що стиснені ворожими силами інші пвд-и не мають можливости відступити, повернувся і повів бравурний протинаступ, який уможливив вільний відступ обом повстанським відділам. Тут зокрема відзначився стр. Грушка, який своїм тілом заступив перед вогнем ворожого кулемета чотового Г., сам загинув геройською смерпо.
20. 1. 46 р. ворог заатакував вд Рисі в його таборі в Болехівських Лісах (р-н Долина), куди зайшов по слідах. Вд прийняв бій, що тривав півгодини. Ворог, побачивши бойову перемогу вд, був змушений відступати. Але небаром, отримавши велику допомогу, заатакував вд із крила. Вд витримав і цей наступ та, з утратою 2 стрільців убитими, відступив у напрямі с. Кадовбна.
20. 1. 46 р. українські повстанці розігнали енкаведівську заставу в с. Полтва (р-н Глиняни, Львів. обл.), вбивши при цьому 3 бандитів.
21. 1. 46 р. пвд УПА під ком. к-ра В. підмінував вузькоколійку на лінії Перегінсько - Кам'янець б. присілку Гриньків, а потім звів бій з охороною її. В бою вбито 3 енкаведисти і 3 поранено.
23. 1. 46 р. б. с. Гринівка (р-н Богородчани, Станисл. обл.) енкаведівський спецвідділ силою 250 бандитів оточив пвд Лебеді і Сірі. Прийшло до завзятого рукопашного бою. Енкаведисти, бачачи свою перемогу кричали: "Бандьора сдайсь. Нічево тєбе не будет. Палучішь дакумєнти". Повстанці відповідали: "Бийте сталінську голоту. Вперед, друзі Слава Україні!" І гарячим вогвем, бравурно пробились крізь вороже кільце. Ворог утратив 27 убитими і 20 раненими. Втрати повстанців - 13 убитих і 6 ранених.
27. 1. 46 р. під час облави на Молодятинський ліс (ро-н Печеніжин, Стависл. обл.) велика банда енкаведистів наблизилася до табору вд ім. Колодзінського. На повідомлення стійкового к-р дав наказ відступити, залишаючи в таборі 2 кулеметчиків: Стрибуна й Веселого. Вони мали кулеметним вогнем спровокувати ворога та втягнути його в засідку. Обстрілявши ворога густим вогнем, кулеметчики відступили, а банда большевиків вдерлася до залишеного табору. Тоді її заатакували з двох боків повстанці. Енкаведисти мали 13 убитих. і 17 ранених, решта їх у паніці втекла. Вд утрат не мав.
28. 1. 46 р. під час заготівлі харчів в с. Росільна (р-н Солотвива, Станисл. обл.) зав'язалася перестрілка між стежею вд Рисі та енкаведівським гарнізоном. У повстанців геройською смертю загинув бунч. Ярема, який бувши поранений дострілився. У ворога було 2 убитих і 1 поранений.
30. 1. 46 р. відділ НКВД силою коло 300 бандитів наскочив на табір вд Сурмачі в лісі б. сс. Ілів - Бориничі (р-н Нові Стріличі, Дрогоб. обл.). Після завзятого півторагодинного бою, під час якого вд відбив три завзяті ворожі наступи, вд щасливо відступив. Ворожі втрати - 40 убитими і невідома кількість пораненими; втрати вд - 1 вбитим.
30. 1. 46 р. відділ НКВД силою около 300 бандитів насхочив на табір вд Опришки, що квартирував на горі Липа (р-н Вигода, Станисл. обл.). З огляду на значно переважаючі сили к-р вд постановив відступити. Щоб уможливити вд відступ, один рій вд зайняв бойові становища. він впродовж повних двох годин потрапив утримати поле бою, а опісля долучився до вд.
31. 1. 46 р. стежа вд Хорти вбила в с. Поляниця (р-н Болехів, Станисл. обл.) капітана НКВД і 1 рядового енкаведиста.
31. 1. 46 р. на хуторі Довжок б. с. Башковці (р-н Шумськ, Терноп. , обл.) вд УПА під ком. к-ра Г. звів бій із більшою бандою енкаведистів. У енкаведистів було кілька вбитих, 4 ранених і 2 попало в повстанський полон. Повстанці втрат не мали. Цього самого дня на цей же хутір приїхало дві машини енкаведистів, які звели новий бій з повстанцями, в наслідок якого в большевиків було 2 вбитих.
В січні 1946 р. в м. Пінськ (БССР) українські повстанці підклали міну під приміщення клюбу, де відбувалось партійне засідання. Всі партійці вилетіли в повітря.
1. 2. 46 р. боївка вд "Підкарпатський" під ком. к-ра М. зробила наскок на шпиталь в обл. центрі Станиславів, щоб здобути медикаменти й хірургічне приладдя для повстанської шпитальки. Забрано ліки й приладдя на сутму 100 000 карб.
1. 2. 46 р. рій вд Дзвони наткнувся між сс. Гутиське і Рибне (р-н Станиславів) на енкаведівську групу силою 50 бандитів. У сутичці ворог утратив 3 убитими, а повстанський рій щасливо відступив.
17. 2. 46 р. в с. Слобода Банилівська (р-н Башківці, Черновецька обл.) повстанці роззброїли станицю "стрибків".
3. 2. 46 р. ворог більшими силами наскочив на постій вд "Підкарпатський". Застава вд, підпустивши ворога на віддаль 50 м., вдарила по ньому сильним вогнем. Ворог утратив 6 убитими і стільки ж пораненими, а вд, утративши 1 стрільця вбитим, відступив.
6. 2. 46 р. в с. Драчинці (р-н Вашківці, Чернівецька обл.) повстанці зліквідували зненавидженого начальника "стрибків".