Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

Так у всьому стародавньому місті Іб не пощадили нічого, крім кам’яного ідола кольору морської хвилі, вирізьбленого у подобі Боркуґа, великого тритона. Його молоді воїни забрали із собою до Сарната як символ перемоги над старими богами та істотами Іба і на знак свого панування на землі Мнар. Але наступної ночі після того, як його встановили у храмі, трапились жахливі речі, бо бачили, як дивні вогні танцювали над озером, а над ранок люди виявили, що ідол пощез, а верховний жрець Таран-Іш лежав мертвий із застиглою на обличчі гримасою невимовного жаху. Помираючи, Таран-Іш грубо видряпав на хризолітовому вівтарі знак Фатуму.

Після Таран-Іша у Сарнаті було багато верховних жерців, але ідола кольору морської хвилі так і не знайшли. Минуло багато століть, упродовж яких Сарнат усе більше і більше процвітав, і тільки жерці та ще старі жінки пам’ятали про знак, який Таран-Іш видряпав на хризолітовому вівтарі. Між Сарнатом та містом Іларнек проліг караванний шлях, і дорогоцінні метали із надр землі обмінювали на інші метали, багатий одяг, книжки, знаряддя для ремісників та різні предмети розкоші, відомі людям, які мешкають на берегах звивистої річки Ай і далі за нею. Тож Сарнат став осередком могуті, освіти і краси, а його завойовницькі армії підкоряли поближні міста; і з часом на троні Сарната сиділи королі не тільки краю Мнар, але й багатьох довколишніх земель.

Величний Сарнат був дивом світу і гордістю всього людства. Стіни його звели зі шліфованого пустельного мармуру, триста ліктів заввишки і сімдесят п’ять завширшки, так що на них могли розминутися дві колісниці. Вони простягалися на п’ятсот стадій і доходили аж до озера, де зеленавий кам’яний мол приборкував хвилі, які дивним чином збурювалися раз на рік під час святкування річниці знищення Іба. У Сарнаті було п’ятдесят вулиць, що пролягали від озера до караванної брами, і ще п’ятдесят вулиць їх перетинали. Вулиці були вимощені оніксом, окрім стежин, якими переганяли коней, верблюдів і слонів, які були забруковані гранітом. Брам у Сарнаті було стільки ж, скільки й вулиць, що виходили на суходіл, кожна була відлита з бронзи й оздоблена обабіч входу фігурами левів і слонів, вирізаними з якогось більше не знаного людству каменю. Будинки Сарната були з глазурованої цегли і халцедону, біля кожного був оточений муром садочок і озерце з кришталево чистою водою. Споруди вирізнялися дивовижною архітектурою, і в жодному іншому місті не було подібних, а мандрівників із Траа, Іларнека і Кадатерона вражав вигляд сяйливих бань, які їх увінчували.