Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
— Тут про таке не запитують, — усміхнулася вона. — А скільки вам не шкода?
Швед дістав тугеньку пачку англійських фунтів стерлінгів, пропустив віялом між пальцями і поклав десяту частину до відкритої золотої скриньки.
— Перепрошую! — винувато мовив він. — Та уся ця місцева валюта — ієни, «дракони», російські папірці — збиває мене з пантелику. Тому, якщо ви не проти, ми розраховуватимемося рідними нам грошима.
В очах Сибілли Чеддерс зблиснули лукаві вогники.
— Прекрасно! — вигукнула вона. — Просто чарівно!
— Це в рахунок боргу містера Флемінга… — люб’язно проказав Швед. — А це за нас обох. За сьогоднішній вечір та усі його насолоди… — поклав він ще до скриньки.
Вона задоволено усміхнулася знову.
Марко озирнувся, щоб подивитися на присоромлений вираз обличчя Яна Флемінга.
— Нечасто доводиться бачити такого щедрого англійця… — прошепотіла Сибілла, відсилаючи свого охоронця геть. — Нечасто…
Марко розвів руками.
— Я маю надію пограти у бакара у вас сьогодні. Так руки і сверблять…
Вона кивнула.
— Тільки руки?
— Як карта ляже, леді Чеддерс, — відповів Марко. — Попереду цілий вечір і довга ніч. А ще — море випивки і купа вродливих жінок навколо.
— То навіщо вам гра у бакара? — видихнула вона. — Ідіть одразу до моїх дівчат та розважайтеся.
Марко примружив очі.
— Я чув, — стишив він голос, — що сьогодні за виграш у бакара буде цінний приз… Особлива жінка.
На її вкритому білилами обличчі було складно розрізнити емоції.
— Щоб отримати особливу жінку, містере Мак-Міллан, вам необхідно виграти, — видихнула вона знову і перевела погляд кудись у глибину залу. — Розважайтеся, панове!
Мабуть, це означало, що аудієнція добігла кінця.
Марко все ж простягнув руку, і вона не втрималася — простягнула свою для прощального поцілунку.
— То ви, Яне, примудрилися завинити місцевим… е-е-е… леді?
Флемінг скрушно зітхнув.
— Визнаю, мені соромно… Але нічого не вдію із собою. Тутешні дівчата такі різноманітні і солодкі… А я люблю жінок.
— Хочете сказати, що й вашу голу дупу могли споглядати усі присутні у цьому залі? — розсміявся Марко.
— О, друже мій, на той момент я над цим не замислювався… — знизав плечима Флемінг. — Китаянка, японка, росіянка… Усе це впереміш із шампанським і гашишем… Повірте, мені, образно кажучи, було до дупи, хто споглядає мою голу дупу, — не вельми елегантно скаламбурив він. — Як же інакше я міг зрозуміти, що відбувається у цьому місці, не викликавши підозри у Сибілли Чеддерс?
— Дуже слушно…
Флемінг ображено скривився.
— То було заради місії, Мак-Міллане. А ви справді замислили зіграти у бакара?
— Так, — коротко відповів Марко.
— Я хоч і не розповів вам про певні дрібниці щодо леді Чеддерс, але щодо картярської гри… Ви мусите розуміти: там грають ті, хто на цьому собаку з’їв. Завсідники, — напружено проказав Флемінг.
— І що? — поцікавився Швед. — Пропонуєте повернутися до готелю?
Флемінг розвів руками.
— Я просто хвилююся за нас, Мак-Міллане. Звісно, я і не сподівався, що ми будемо виключно глядачами.
Марко заперечно похитав головою.
— Не ми, Яне, а ви. Ви — споглядатимете. Гратиму я.
— А ще за гральний стіл підсідають шулери… — продовжував той. — Вони, безперечно, платять леді Чеддерс відсоток, упіймати їх на гарячому майже неможливо. У них вам точно не виграти…
— Не переймайтеся! — похмуро відказав Марко.
— Отже, ви направду сподіваєтеся виграти у бакара і провести ніч із леді Чеддерс? — Ян багатозначно зарухав бровами. — Це дуже непевно… Бакара — гра непередбачувана, і здобути рівно дев’ять очків…
— Флемінгу, а хто вам сказав, що я збираюся вигравати? — з відчутним холодком у голосі поцікавився Марко.
— Тобто? — очі Флемінга від несподіванки округлилися. Та Швед уже крокував до оббитих парчею дверей, що вели до гральної зали…
Добірне чоловіче товариство у гральні нагадувало звірину з «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга, що зібралася під час водяного перемир'я до водопою.
Картярські столи Сибілли Чеддерс на час гри примиряли поміж собою і білогвардійську еміграцію — колишніх офіцерів російської царської армії, і японських генералів, і британських цивільних чиновників, і радянських інженерів, і контрабандистів усіх національностей, що встигли за час функціонування КВЖД добряче набити свої кишені.
Дипломатичному хисту леді Сибілли Чеддерс позаздрили б будь-які політики — зелене сукно і розпусна атмосфера робили своє.