Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
4. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом за поданням кримінально-виконавчої інспекції від призначеного йому покарання (ч. 1 ст. 78 КК).
5. Про зміст терміна «подання» див. коментар до ст. 154 КВК України.
6. Новим слід визнавати вчинення засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, будь-якого злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, включаючи вчинені умисно (ст. 24 КК) чи з необережності (ст. 25 КК), готування ( ст. 14 КК) чи замаху на злочин (ст. 15 КК).
Разом з тим, до нового злочину не можна відносити ті злочини, які вчинила особа до засудження і застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо цей факт не став відомим до іспитового строку і прийняття рішення судом про звільнення від покарання з випробуванням (статті 408-1,408-2 КПК).
Якщо ж такий факт став відомим під час встановленого судом іспитового строку, то суд може прийняти рішення відповідно до вимог статей 409, 411 КПК України, де зазначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
При цьому слід мати на увазі, що у випадках вчинення особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, нового злочину після закінчення іспитового строку суди повинні долучати до справи копію судового рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання або про направлення його для відбування останнього, якщо таке рішення не ухвалювалося, суд при розгляді справи про новий злочин не вправі призначати покарання за сукупністю вироків.
7. Порядок припинення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та зняття їх з обліку визначається нормативно-правовими актами ДКВС і МВС України, враховуючи, що цю діяльність вони здійснюють спільно (див. коментар до ст. 164 КВК). Зокрема, зняття засудженої особи з обліку кримінально-виконавчої інспекції здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції (див. коментар до статей 152, 154 КВК).
Порядок звернення вироку та інших рішень суду до виконання визначений у статтях 402—404 КПК: не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Саме у ці терміни мають бути направлені судом до кримінально-виконавчої інспекції відповідні матеріали про звільнення засудженого від покарання з випробуванням (ст. 4082 КПК).
Стаття 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
1. У разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов’язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
3. Невиконанням обов’язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов’язків, які було покладено на нього судом.
4. Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
5. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.