Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України

Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:

У науково-практичному коментарі роз’яснюються положення Кримінально-виконавчого кодек­су України та пов’язаних з ними нормативно-правових актів. Висвітлено порядок і умови виконання кримінальних покарань в Україні, систему, структуру, принципи організації діяльності, а також повно­важення органів і установ Державної кримінально-виконавчої служби України. У роботі використано великий обсяг наукової літератури та статистичних даних.
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Дер­жавної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представ­леною проблематикою.
1 ... 291 292 293 294 295 296 297 298 299 ... 303
Перейти на страницу:

7. Враховуючи, що за правовим положенням особи, звільнені від відбуван­ня покарання умовно-достроково, не мають якихось обмежень у виборі місця проживання. Вони можуть, як це випливає зі змісту ст. 33 Конституції Украї­ни, вільно обирати місце проживання (крім проживання за кордоном — див. коментар до ст. 155 КВК).

Місце проживання — це місце постійного або переважного проживання громадянина. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли 15 років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх бать­ків (усиновителів) або опікунів.

8. Місце та форму (денну, заочну, дистанційну тощо) навчання особи, які звільнені від відбування покарання умовно-достроково, можуть обирати віль­но у межах території України. Відповідно до чинного законодавства України про освіту, це можуть бути навчальні заклади І—ІV рівнів акредитації.

9. Крім спостережних комісій, громадських організацій і трудових колек­тивів здійснювати виховну роботу і здійснювати контроль за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, мають право також служби у справах неповнолітніх і центри соціальних служб, які діють на під­ставі відповідних нормативно-правових актів України.

Зазначену діяльність вказані суб’єкти можуть здійснювати як безпосеред­ньо, так і шляхом представництва. Порядок представництва регулюється гла­вою 17 ЦК України (статті 237—250).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчи­нити правочин від імені другої сторони, яку представляє. Представництво ви­никає на підставі договору, з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК).

10. Систематичне проведення виховної роботи — це безперервна, та, що по­стійно повторюється, діяльність зазначених у статті, що коментується, суб’єк­тів громадського контролю.

11. Поведінка — це спосіб життя; сукупність дій і вчинків щодо оточення.

Указані у статті, що коментується, суб’єкти контролю не вправі втруча­тись, як це випливає зі змісту ст. 32 Конституції України, в особисте і сімейне життя осіб, звільнених умовно-достроково від відбування покарання, займа­тись оперативно-службовою діяльністю та посягати на їх законні права та ін­тереси (див. коментар до ст. 7 КВК).

12. Громадські вихователі входять до складу служб у справах неповноліт­ніх. Основне завдання цих суб’єктів громадського контролю — надання допо­моги батькам або особам, що їх замінюють, у ресоціалізації неповнолітніх, звіль­нених умовно-достроково від відбування покарання.

Надання необхідної допомоги для неповнолітніх означає створення для них відповідних умов життєдіяльності: сприяння у влаштуванні у школи-інтернати, в опікунстві, наданні консультацій у навчанні, роботі, працевлаштуванні, наданні медичної та матеріальної допомоги тощо. Зокрема, як зазначено у п. 14 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно- дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, суд повинен з’ясувати, де вони проживатимуть, працюватимуть або навчатимуться, якщо до них буде застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Стаття 162. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-до­строково звільнених від відбування покарання

1. До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухи­ляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громад­ська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського по­передження.

2. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка від­бувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий зло­чин чи була двічі засуджена до позбавлення волі за умисні злочини й умов­но-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або гро­мадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

1. Ухилятися означає намагатися не робити чого-небудь; не брати участь у чомусь, відсторонятися від чогось; уникати. До осіб, умовно-достроково звільне­них від відбування покарання, за ухилення від громадського контролю може бу­ти застосований захід громадського впливу у виді громадського попередження.

1 ... 291 292 293 294 295 296 297 298 299 ... 303
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)