Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
2. Термін «спільно» означає колективно; те, що виконується, досягається і т. ін. всіма.
3. Правовою підставою для реалізації завдань, що випливають зі змісту статті, що коментується, виступають Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про об’єднання громадян» та інші нормативно-правові акти.
4. Про зміст поняття «строкова військова служба» див. коментар до ст. 17 КВК України.
5. Військовий комісаріат — орган місцевого військового управління, який відає військово-мобілізаційними та обліково-призовними справами. В Україні військові комісаріати утворюються Міністерством оборони України відповідно до адміністративно-територіального поділу країни — в містах, районах, областях, в Автономній республіці Крим.
6. Поняття вироку дано у п. 12 ст. 32 КПК України.
7. Про зміст терміна «документ» див. коментар до ст. 153 КВК України.
8. Інші документи, про які йдеться у ч. 2 статті, що коментується, — це документи, що мають пряме відношення до виконання покарання, від відбування якого звільнений засуджений з випробуванням, саме: рішення уповноваженого органу про позбавлення права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади (ст. 30 КВК); виконавчі листи; рішення суду про позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 29 КВК); інші документи, що передбачені чинним кримінально-виконавчим законодавством України з питань виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (див. коментар до статей 12—14, 17 КВК).
При цьому забороняється направляти до військового комісаріату документи з конфіденційною інформацією про особу без її згоди (ст. 32 Конституції України та Закон України «Про інформацію»).
9. Про зміст термінів, вжитих законодавцем у ч. 3 статті, що коментується, див. коментар до статей 34, 35, 40, 41 КВК (обов’язки засудженого, поважні причини неявки засудженого, з’явлення за викликом кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення про зміну місця проживання).
Відповідно до вимог ст. 76 КК України, на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд може покласти виконання таких обов’язків:
1) попросити публічно або в іншій формі пробачення в потерпілого;
2) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
3) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
4) періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для інших осіб.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання (ч. 2 ст. 78 КК).
Порядок скасування звільнення від покарання з випробуванням зазначений в статтях 4082, 4083 КПК України.
Засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання (ч. 1 ст. 78 КК, ст. 4081 КПК). При цьому, як зазначено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ.
Стаття 165. Обчислення іспитового строку
1. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
2. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції.
1. У частині 1 статті, що коментується, йдеться не про момент вступу вироку в законну силу, а про момент проголошення вироку суду.
Як зазначено у ст. 341 КПК України, після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один із суддів проголошує вирок. Усі присутні в залі судового засідання, в тому числі і склад суду, заслуховують вирок стоячи. Головуючий роз’яснює підсудному, його законному представникові, а також потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та їх представникам зміст вироку, строки і порядок його оскарження та право подавати клопотання про помилування. Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.