Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», органи внутрішніх справ вправі порушувати клопотання перед судом про встановлення адміністративного нагляду тільки щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі або особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично вчиняють правопорушення (п. 3 ст. 3 Закону).
12. Зі змісту ч. 2 статті, що коментується, випливає: трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про порушення процедури щодо встановлення за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, адміністративного нагляду. Зазначене клопотання долучається до матеріалів справи, яка направляється в суд для вирішення питання про встановлення до вказаної категорії осіб адміністративного нагляду. Встановлення адміністративного нагляду є виключною компетенцією суду.
13. У статті, що коментується, йдеться про систематичне вчинення правопорушень, тобто мається на увазі вчинення трьох і більше правопорушень із застосуванням до особи, умовно-достроково звільненої від відбування покарання, за кожне правопорушення заходів адміністративного стягнення. При цьому по кожному із проступків не повинні пройти строки притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 38 КУпАП).
Стаття 163. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
1. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців — командирами військових частин.
2. Проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, за місцем проживання покладається на органи внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.
1. Про зміст поняття «контроль за поведінкою» та його форми див. коментар до ст. 160 КВК України.
2. До осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, належать засуджені, щодо яких застосовані вимоги статей 75—79 КК України.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням полягає у звільненні засудженого від відбування вказаного у законі основного покарання за умови, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
3. Іспитовий строк — це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки та інші умови випробування.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, а щодо звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок, які мають дітей віком до семи років, — у межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку (ч. 1 ст. 79 КК). Іспитовий строк у цьому разі встановлюється на термін, що визначений у ст. 179 КЗпПУ.
4. Про правовий статус кримінально-виконавчих інспекцій, їх функції і повноваження див. коментар до ст. 13 КВК України.
5. Про зміст понять «військовослужбовці» та «командири військових частин» див. коментар до статей 14, 17 КВК України.
6. Форми і зміст контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, визначені у Законі та в Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (див. коментар до статей 13,31,36,41 КВК).
7. Про поняття «індивідуально-профілактична робота із засудженими» див. коментар до статей 30, 36, 41 КВК України.
8. Про зміст поняття «місце проживання» див. коментар до ст. 161 КВК України.
9. Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада здійснюється органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Виходячи з буквального змісту ч. 2 статті, що коментується, до проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися працівники органів усіх зазначених гілок державної влади. Найбільш поширеною в цьому напрямку на практиці є діяльність відповідних служб (відділів тощо) місцевих державних адміністрацій (служб у справах неповнолітніх, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для молоді тощо).