Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Ухилення від заходів громадського контролю може полягати в порушенні трудової дисципліни, усталених правил співжиття на роботі, в побуті, сім’ї, в ігноруванні заходів виховного впливу, у звільненні з цією метою з роботи, навчання тощо.
Термін «може» означає, що це право, а не обов’язок трудового колективу або громадської організації.
2. Збори трудового колективу — це форма прямого народовладдя, яка забезпечує реалізацію конституційно-політичних прав громадян.
Про поняття «трудовий колектив» див. коментар до ст. 160 КВК України та положення ст. 252-1 КЗпПУ.
Рішення зборів трудового колективу приймається більшістю голосів від кількості присутніх осіб за умови, що збори були правомочними. Рішення оформляється протоколом зборів, який підписується головою і секретарем зборів.
3. Громадське попередження — одне з громадських стягнень, що застосовується за порушення трудової дисципліни. Зокрема, як зазначено в ст. 152 КЗпПУ, власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.
У даному разі, якщо особа, умовно-достроково звільнена від відбування покарання, є членом трудового колективу і шляхом порушення трудової дисципліни ухиляється від громадського контролю, то до неї можуть бути застосовані передбачені статтею, що коментується, заходи впливу.
4. Враховуючи, що, відповідно до чинного законодавства України (ст. 81 КК), на осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, не покладається будь-яких обов’язків, застосування до них заходів громадського впливу має на меті лише моральну відповідальність за свою поведінку за час невідбутої частини покарання. Як, зокрема, зазначено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», відсутність у матеріалах даних про можливість працевлаштування засудженого не може бути підставою для відмови у задоволенні подання. Суд лише з’ясовує наміри засудженого щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування (п. 17 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України).
Тому навряд чи можна погодитися з позицією тих вчених, які вважають, що звільнені від відбування покарання умовно-достроково, беруть на себе певні обов’язки, хоча їх зміст не носить правового характеру.
5. Громадський порядок — зумовлена закономірностями соціального розвитку система правил та інститутів, що забезпечує упорядкованість суспільних відносин і надає їм певну організаційну форму.
За порушення громадського порядку передбачена адміністративна відповідальність (глава 14 КУпАП).
6. Про зміст терміна «порушення» див. коментар до ст. 132 КВК.
7. Поняття тяжкого й особливо тяжкого злочинів розкрите у ст. 12 КК України, умисного злочину — в ст. 24 КК; позбавлення волі — в ст. 63 КК України.
8. Двічі засудженою до позбавлення волі вважається особа, якщо:
а) по жодному випадку засудження не знята або не погашена судимість в установленому законом порядку (статті 89—91 КК);
б) ні по одному з фактів судимості не пройшли строки давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК);
в) до неї застосовувалися передбачені законом види звільнення від покарання та його відбування (статті 75—87 КК) і за час іспитового терміну чи не- відбутої частини покарання вчинила новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі на певний строк;
г) позбавлення волі було замінено на більш м’яке покарання (ст. 82 КК) і особа вчинила новий злочин під час відбуття цього покарання, за який вона була засуджена до позбавлення волі на певний строк.
Це так званий рецидив злочинів. При цьому в кожному із зазначених випадків до особи застосовувався Закон про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК).
9. Про клопотання див. коментар до ст. 154 КВК України.
10. Органи внутрішніх справ — це система правоохоронних органів, що складають єдину систему МВС України, до якої входять МВС України, головні управління, МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, м. Севастополі та на транспорті, їх міські, районні та лінійні відділи (управління), підрозділи, установи, відомчі навчальні заклади і науково-дослідні установи.
11. Про зміст і порядок встановлення адміністративного нагляду див. коментар до статей 158—159 КВК України.