ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Я спостерігаю за всім, що відбувається, з маленького, вкритого маскувальною сіткою віконця поза перегородкою. Вона приховує нашу відеокамеру, магнітофон Аmрех і крихітне оглядове місце у південному кінці Двору. За маскувальною сіткою Курт Бенкс разом з рештою нашої дослідницької групи занотовуватимуть особливі події упродовж двох наступних тижнів, як-от: харчування, переклички, відвідини батьків, друзів і тюремного капелана або якісь порушення спокою. У нас немає достатньої кількості коштів для безперервного запису, тому ми діємо так розважливо. Це також місце, звідки ми, експериментатори, а також інші спостерігачі, можемо стежити за перебігом подій, не втручаючись у них, і притому ніхто не знатиме, коли ми записуємо чи дивимося. Ми можемо спостерігати і записувати на плівку лише те, що відбуватиметься безпосередньо перед нами в Дворі.

Хоча ми й не можемо зазирнути в камери, та ми можемо підслухати. Камери обладнано аудіопристроями, що дають нам змогу фіксувати деякі розмови ув’язнених. В’язні нічого не знають про мікрофони, заховані поза панелями прихованого освітлення. У такий спосіб нам вдасться дізнатися, про що вони думають і що відчувають, перебуваючи на самоті, і чим вони діляться між собою. Це також може бути корисним для ідентифікації ув’язнених, які потребують особливої уваги, тобто тих, хто буде надміру перевантажений емоційно.

Я вражений поважністю Джаффе і здивований, бо вперше побачив його одягненим у спортивну куртку й краватку. У такому вбранні рідко зустрінеш студента нині, у часи хіпі. Він нервово підкручує свої великі, як у Сонні Боно, вуса, вживаючись у свою нову роль. Я сказав Джаффе, що саме час представитися начальником цій новій групі ув’язнених. Він трішки опирається, бо не любить хизуватися, як інші хлопці, а навпаки — непримітний і стримує свою силу. Оскільки Джаффе не було в місті, він не брав участі в розробці наших далекосяжних планів, а от учора прибув — якраз вчасно, щоб пройти інструктаж наглядачів. Джаффе почувався трохи не в своїй тарілці, особливо через те, що Крейґ і Курт закінчили бакалаврат, а він ще старшокурсником. Можливо, він також почувався незручно через те, що був найнижчим серед працівників — усіх зі зростом понад 180 сантиметрів. Та він випрямляє спину і постає перед в’язнями сильним і поважним.

«Ви вже, мабуть, знаєте, що я ваш начальник. Ви всі вже продемонстрували, що нездатні уживатися зовні, у реальному світі, з тієї чи іншої причини. Вам чомусь бракує почуття відповідальності, як у всіх хороших громадян країни. У цьому виправному закладі ми, працівники, плануємо допомогти вам усвідомити вашу відповідальність як громадян цієї країни. Правила ви вже почули. Незабаром у кожній камері вивісять копію цих правил. Ми чекаємо, що ви вивчите їх і зможете процитувати кожен пункт. Якщо ви дотримуватиметеся правил, не заподіюватимете далі зла, розкаєтеся за свої проступки і відповідно поводитиметеся, то ми з вами уживемося. Сподіваюся, що ми не зустрічатимемося з вами надто часто».