ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Загалом у нашій в’язниці людяніше ставилися до в’язнів, ніж у більшості таборів для військовополонених, і, безсумнівно, вона була зручнішою, чистішою і краще впорядкованою, ніж військова в’язниця суворого режиму в Абу-Ґрейб (яку, до речі, Саддам Хусейн зробив сумнозвісною своїми тортурами і вбивствами задовго до нещодавніх дій американських військових). Однак попри порівняний «комфорт», Стенфордська в’язниця перетвориться на місце розгортання злодіянь, що стануть страхітливими провісниками зловживань, які чинитимуть в Абу-Ґрейб армійські резервісти з військової поліції роки потому.
ВЖИВАННЯ В РОЛІ
Вживання в свої ролі охоронців потребує певного часу. Зі звітів охоронців наприкінці кожної з трьох змін ми дізнаємося, що Венді почувається неспокійно, сумнівається в тому, чи розуміє, що означає бути хорошим охоронцем. Він хоче, щоб ми влаштували для нього якийсь тренінг, хоча вважає помилкою надто добре ставлення до ув’язнених. Джефф Лендрі, молодший брат Джея Лендрі, повідомляє про почуття провини під час принизливих ритуалів збезчещення, під час яких в’язнів змушували протягом тривалого часу стояти голими в незручних позах. Йому шкода, що він не спробував припинити деякі речі, яких не схвалював. Замість того, щоб висловити протест, він просто виходив з Двору якомога частіше, аби уникнути цих неприємних переживань. Охоронець Арнетт, старшокурсник факультету соціології, на кілька років старший за інших, сумнівається в тому, що настанови ув’язненим дають очікуваний ефект. Він вважає, що безпека на його зміні підтримується погано і що інші охоронці надто люб’язні. Навіть після цієї короткої зустрічі першого дня Арнетт може виокремити ув’язнених, які є потенційними порушниками, і тих, які є «стерпними». Він також вказує на те, що ми проґавили у своїх спостереженнях, а офіцер Джо зауважив під час арешту Тома Томпсона, — занепокоєння щодо ув’язненого 2093.
Арнеттові не подобається той факт, що Том (2093) «надто старанний» у «суворому дотриманні всіх наказів і правил»[42]. (Справді, номер 2093 згодом отримає від інших ув’язнених прізвисько «Сержант» саме через свою армійську манеру покірно виконувати накази. Він привніс деякі важливі цінності в нашу ситуацію — щось, що може перерости в конфлікт з охоронцями, щось, на що потрібно звернути увагу далі. Згадайте, що поліцейський офіцер також зауважив це у Тома ще під час арешту.)
Натомість ув’язнений 819 вважає всю ситуацію доволі «кумедною»[43]. Перша перекличка видалася йому радше приємною («такий собі жарт»), і він відчув, що дехто з охоронців так само це сприймав. Ув’язнений 1037 зауважив, що з іншими обійшлися в такий самий принизливий спосіб, як і з ним. Однак він відмовився сприймати будь-що серйозно. Його більше цікавило те, наскільки він зголоднів, з’ївши лише легкий сніданок, і сподівався втамувати голод ситним обідом, який так і не подали. В’язень припустив, що обіду не було через чергове примхливе покарання з боку охоронців, попри той факт, що більшість ув’язнених добре поводилися. Насправді ж ми просто забули заїхати по обід, тому що арешти забрали надзвичайно багато часу і у нас було багато справ — включно з відмовою в останній момент одного зі студентів, призначеного на роль охоронця. На щастя, ми взяли заміну з початкового резерву протестованих кандидатів на нічну зміну — охоронця Бардена.
НІЧНА ЗМІНА СТАЄ НА ВАРТУ
Охоронці нічної зміни прибувають заздалегідь о шостій вечора, щоб одягнути свої нові уніформи, приміряти сонцезахисні дзеркальні окуляри й озброїтися свистками, наручниками та кийками. Вони звітують у кімнаті для охоронців, розташованій кількома сходинками нижче від входу до тюремного Двору — поряд з кабінетами начальника та суперінтенданта, на дверях кабінету кожного розмістили окрему вивіску. Там охоронці денної зміни вітають своїх нових приятелів, розповідають їм, що все під контролем і на місці, але додають, що деякі ув’язнені не до кінця влилися в програму. Вони потребують нагляду і потрібно натиснути на них, аби поставити на місце. «Ми прекрасно з цим впораємося, ви побачите ідеально пряму шеренгу, коли повернетеся завтра», — похваляється один із новоприбулих охоронців.
Першу їжу нарешті приносять о сьомій годині вечора. Вона проста і подається на столі у Дворі, наче в звичайному кафе[44]. За столом вміщується лише шість осіб, а коли вони закінчують, решта троє сідають їсти те, що залишилося. Ув’язнений 8612 одразу ж намагається підбурити інших на сидячий страйк проти «неприйнятних» тюремних умов, але всі вони надто голодні і втомлені, щоб робити це зараз. 8612-й — тямущий хлопець на ім’я Даґ Карлсон, який опирався копам під час арешту.
42
Звіт охоронця після зміни.
43
Записано на плівку кінцеві враження в’язня.
44
План харчування на перший тиждень, узгоджений зі студентською їдальнею:
Неділя—тушкована яловичина;
Понеділок—квасоля з соусом чилі;
Вівторок—запечений пиріг з куркою;
Середа—індик по-королівськи;
Четвер—кукурудзяні оладки з беконом;
П’ятниця—спагеті з фрикадельками;
Сніданки—150 мл соку, пластівці або яйця накруто й яблуко;
Обіди—2 шматки хліба з нарізкою: шинкою, вареною чи ліверною ковбасою. Яблуко, тістечко, вода або молоко.