Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, здійснюється у двох формах:
а) громадськими організаціями відповідно до статуту;
б) громадськими організаціями, статути яких не передбачають здійснення такого контролю, але які виявили бажання зайнятися цією діяльністю.
У зазначеному випадку громадський контроль здійснюється лише з дозволу або установи виконання покарань. Для цього уповноважена громадською організацією особа або керівник звертається на ім’я керівника органу чи установи виконання покарань за місцем проживання звільненої особи з проханням про отримання дозволу на зайняття даним видом діяльності, долучивши до цього передбачені нормативно-правовими актами документи. Зокрема, до таких належать: копія статуту, рішення загальних зборів об’єднання громадян, доручення, свідоцтво про реєстрацію громадської організації та ін. Начальник органу або установи виконання покарань видає з цього питання наказ, копію якого направляють суб’єкту звернення.
Разом з тим, враховуючи, що кримінально-виконавчі відносини засудженого і органу або установи виконання покарань завершуються з моменту звільнення його від відбування покарання (див. коментар до ст. 154 КВК), навряд чи можна встановлену процедуру громадського контролю вважати такою, що відповідає вимогам закону. Тому слід активізувати зусилля суб’єктів законодавчої ініціативи з тим, щоб прискорити реалізацію п. 4 Прикінцевих положень КВК України у частині передачі функцій контролю за особами, умовно- достроково звільненими від відбування покарання, від громадських організацій до кримінально-виконавчих інспекцій.
Стаття 161. Порядок здійснення громадського контролю за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання
1. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються спостережними комісіями і здійснюються громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб.
2. Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання.
3. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу.
1. Організувати означає створити, заснувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них. Організація громадського контролю, а також виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, законом покладається на спостережні комісії.
2. Спостережні комісії утворюються виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, місцевими державними адміністраціями, керуючись у своїй діяльності Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», іншими актами законодавства, а також Положенням про спостережні комісії.
3. Основними завданнями спостережних комісій є:
1) організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених осіб, звільнених від відбування покарання;
2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні й ре- соціалізації засуджених і створенні належних умов їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;
3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;
4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання.
4. Спостережні комісії мають право:
1) доручати членам комісії:
• відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;