Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Глава 26 ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ
Стаття 160. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання
1. За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль громадських організацій і трудових колективів, з цими особами проводиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації.
2. Громадськими організаціями, які здійснюють громадський контроль відповідно до глави 26 цього Кодексу, є ті, статутами яких передбачено здійснення такого контролю, або ті, які виявили бажання здійснювати його з дозволу органу або установи виконання покарань.
1. Громадський контроль — один із видів соціального контролю, який здійснюється об’єднаннями громадян та самими громадянами. Зазначений контроль є важливою формою реалізації демократії і способом залучення населення до управління суспільством і державою. Об’єктом громадського контролю у статті, що коментується, є поведінка осіб, умовно достроково звільнених від відбування покарання. В Україні повноваження суб’єктів громадського контролю регулюються Законом України «Про об’єднання громадян», статутами цих об’єднань, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами (див. коментар до статей 5, 25 КВК).
Про осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, йдеться у коментарі до статей 152, 154 КВК України.
2. Контроль — перевірка, облік діяльності кого-небудь, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось. Як показує практика, форми контролю громадських організацій і трудових колективів за діяльність умовно-достроково звільнених осіб є різноманітними: перевірка житлово-побутових умов колишніх засуджених, працевлаштування, навчання, стану ресоціалізації, медичного забезпечення і т. ін.
3. Громадська організація — об’єднання громадян, утворене для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, національно-культурних, вікових, творчих, спортивних, фінансових та інших спільних інтересів, або коло організацій, які об’єднуються з будь-якою метою, крім політичної, релігійної чи господарської.
4. Трудовий колектив — політико-економічне об’єднання всіх працівників для спільної праці на державних, громадських, приватних підприємствах, в установах, організаціях, інших господарських структурах. Відповідно до ст. 2521 КЗпПУ, трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
5. Про виховну роботу, виправлення і ресоціалізацію див. коментар до ст. 6 КВК України.
6. Невідбута частина покарання — це той строк покарання, від відбування якого засуджений був звільнений судом (ч. 3 ст. 81 КК).
Порядок обчислення строку визначений у ст. 402 КПК України (див. коментар до ст. 154 КВК). При цьому слід мати на увазі, що, відповідно до ч. 6 ст. 407 КПК України, на постанову суду з питань умовно-дострокового звільнення від відбування покарань і заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор і засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду. У разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким»).
7. Статут (лат. statutum, від statuo — встановлюю, вирішую) — зведення правил, положень, що визначають устрій і діяльність громадської організації, приватного підприємства тощо. При цьому, згідно з чинним законодавством України, статути мають бути зареєстровані у відповідних органах державної виконавчої влади — тільки у цьому випадку їх діяльність буде законною (ст. 14 Закону України від 16 червня 1992 р. «Про об’єднання громадян»). Як зазначено у ст. 37 Конституції України, утворення і діяльність громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на протиправну діяльність, забороняється.
8. Діяльність по здійсненню громадського контролю є добровільною, тобто такою, що вчинюється з власної волі, без примусу.