Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося
- Автор: Шустер Тара
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-617-7544-28-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося». Краткое содержание книги:
А ти маєш Внутрішню Неподругу? Таку, що достеменно знає, як провернути ножа критики у твоїх нутрощах? Її, часом, не Карен звуть? Хочу, щоб ти ідентифікувала цей голос як щось окремішнє. Це не ти. Це твій внутрішній ассасин. Ти мила, чудова і дбаєш про себе. Насправді ти ніндзя турботи про себе, вся в чорному, до біса крутому костюмі, з’являєшся тихо, неочікувано, щоб подолати внутрішнього ассасина. Думай про це так: ти б не дозволила, щоб будь-хто інший так із тобою розмовляв, ти б не дозволила комусь іншому знищити твою самооцінку, тож чому, чому ти дозволяєш комусь у власній голові бути таким жорстоким?
Наступного разу, як вирине цей голос, замісто того, щоб його ігнорувати, або гірше — вірити йому, — спробуй записати обвинувачення, які чуєш. Хочу, щоб ти спростувала кожен аргумент внутрішнього критика, конкретно написавши, в чому цей голос помиляється. Будь точна. «Ні, я не погана людина лише тому, що забула купити мигдалеве молоко. Це просто помилка, єдиним наслідком якої було те, що я пила каву без молока. Не велика біда». Будь агресивна. Напиши власними словами, яка нікчема ота неподруга, а потім вижени її. «Я розумію, що в тебе немає власного життя, й тому ти просто хочеш мене засмутити, але не сьогодні, серденько. Сьогодні все, що я можу сказати — Па-па, сучко, зникни!» Підпиши, заклей і причепи цей лист десь на видному місці. Нехай буде нагадуванням, що ти достойна захисту і достатньо сильна, щоб захиститися. Якщо потрібна допомога, прикріпи фото когось, хто тебе надихає поруч із листом. Когось, хто в боротьбі зі Внутрішньою Неподругою лютуватиме в одній команді з тобою. Для мене, як я вже казала, це Коко Шанель. Для тебе це може бути Ріанна, Тарана Берк, Тревор Ноа чи Саллі Салленберґер. Якщо Саллі може посадити літак на річці Гудзон, він точно здатен допомогти тобі вберегтися від Внутрішньої Неподруги.
Протягом цього тижня тримай увесь час під рукою красивий невеликий записник і щоразу, як почуєш критику на свою адресу, запиши і спростуй її. Щоразу? Так. Кожного божого разу. Це погано, що в тебе немає хлопця. Заперечуй! Ти безвідповідальна пройдисвітка, бо спізнюєшся на роботу. Відітни це! Потрібна пильність і практика, щоб перемогти добре натренованого вбивцю впевненості. Але я знаю, що ти мусиш. Знаю, що ти достойна захисту і що саме цієї миті маєш силу подолати цього потужного суперника. Я тебе підтримаю, викрикуватиму твоє ім’я посеред вулиці, поки ти сваришся з нею. Не маю на меті тебе зганьбити чи влаштувати сцену; просто безмежно радітиму, що тобі це вдалося, не зможу стримати щастя.
Ти впораєшся, я знаю.
Мені трохи навіть шкода твоєї Внутрішньої Неподруги. Вона й не знатиме, що її вбило.
Хто ти взагалі така?
Є ще один спосіб, який я використовую, щоб атакувати Внутрішню Неподругу, але мені так соромно за нього, аж вагалася, чи розповідати тобі. Почуваюся тупою й духовно вбогою, схожою на одну з тих людей, що мають дошку для візуалізації. Буеее. Гидота. Мм. Але, послухай... Я МАЮ ДОШКУ ДЛЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ! ПРОСТО НАЗИВАЮ ЇЇ «ДОШКА ІДЕЙ», БО НЕ ХОЧУ МАТИ ДУРНУВАТИЙ ВИГЛЯД, АЛЕ НА ТІЙ ДОШЦІ КУПА ВСІЛЯКИХ КЛІШЕ. Авжеж, я одна з тих людей, що вірять у дошку для візуалізації! Але не про це хотіла поговорити. Якщо хочеш більше дізнатися про дошки для візуалізації, просто заґуґли. А я збираюся поговорити про інший інструмент, який допоміг мені змінити життя (втім, він схожий на дошку для візуалізації).
Атака на Внутрішню Неподругу вдавалась. Цю хвойду я вбивала наповал щонайменше тричі на тиждень. Але не цілком була певна, чим заповнити простір, який до цього займали негативні балачки з собою. Що мені тепер говорити собі замість «Ти — відстій»? Звучить смішно, та коли ти проживаєш більше двадцяти років з саундтреком життя «Ти — відстій», раптова тиша може стати разючою.
Цікаво, чи могла би я навчитися схвально ставитися до себе такої, яка є? Чи може це стати моїм новим приспівом? Знаєш сцену зі «Щоденника Бріджит Джонс»[17], де Колін Фірт каже Рене Зельвеґер (у ролі Бріджит Джонс): «Ти мені дуже подобаєшся саме така, як є»? Хотіла би спромогтися промовити цю фразу собі. Що я приймаю, люблю і ціную в собі?
Десь тоді, коли обдумувала це питання, я сходила на свята до нового темплю в моєму районі. Мене виховали типу-по-єврейському. Типу-по-єврейському — тобто, я періодично відвідувала гебрейську школу, але більше переймалася тим, як дістати Хануке-ґелт (шоколадку у золотистій фользі), ніж утямити, що ж то за свято, Ханука. Щось іще було про темпль, про лампадки і трохи ароматичних олій для свічок, але олії бракувало, та зрештою вистачало... можна святкувати? Крутецька історія! Та відколи я почала краще про себе дбати, спіймалася на тому, що хоч як це дивно, мені цікаво більше дізнатися про юдаїзм.
17
Ми ж погоджуємося, що це один із найкращих творів, які створила людина в усі часи, правда? Такий собі кіношний еквівалент «Давида» Мікеланджело?