Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося
- Автор: Шустер Тара
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-617-7544-28-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося». Краткое содержание книги:
Дорога Внутрішня Неподруго,
хочу сказати, що я отримала і розглянула твої скарги.
Розумію, що ти вважаєш мене самозванкою і що я ніколи не досягну своїх цілей. Хочу лише сказати, що я вже досягнула багато із них і я в дорозі до ще більших здобутків. Ніщо не свідчить про інший розвиток подій. А також: що означає «запізно» чи «застара»? Потреба бути НАЙКРАЩОЮ, НАЙМОЛОДШОЮ, ТУТ І ЗАРАЗ — це просто еґо, короткострокова забавка. Я долаю марафон, крихітко. Хочу більше здобутків, так, але я маю успіх, до того ж тріумф не приходить одразу. Сподіваюся, що ні. Я не хочу вигоріти. Я — розумна, обдарована особистість, і роблю усе, що в моїх силах. А це суперечить самозванству.
Я так розумію, ти вважаєш, що в мене «неправильна робота». А я хочу сказати, що мені вона до душі. Мені подобаються люди, з якими працюю і стабільність роботи у великій компанії. Окрім того, я збираюся віднайти золоту середину між працею творчою та працею, орієнтованою на бізнес. А це не стається за одну ніч! Я докладаю зусиль і чудово даю собі раду, про що свідчить моє підвищення, сучко.
Я розумію, з фейсбуку ти довідалася, що один із моїх колишніх хлопців із університету щойно заручився й ти хвилюєшся, що я все протрахала. Кажеш, що він міг бути «саме тим», і вважаєш буцімто це я винна, що ми не разом. Так-от: чого це ти підглядаєш у мій фейсбук, невдахо? Робити нема чого? І друге: хочу тобі нагадати, що коли я закохалася в Бена, він був чудовий, але за півтора року саме я поклала край нашим стосункам, бо ми з Беном не пасували одне одному. Я ніколи не кінчала під час сексу, А ВІН мав жахливу тривожність, яка, дозволь нагадаю, геть не підігрувала моїй страшенній тривожності. Це ж класно, що він одружується — і взагалі супер, що не зі мною!
Розумію, ти вважаєш мене фальшивою, бо я не купила вчасно весільного подарунка для Яни. Хочу тобі нагадати, що Яна — моя подруга, і вона не має часу мозолити цим голову, бо перейнята своїм життям. І ще одне: я куплю для неї подарунок. Ти ж знаєш, що куплю. Завжди про це дбаю.
Щодо закиду, начебто моє тіло схоже на вареник... Загалом, так. Прийму це. Я схожа на ідеально сформований, красиво оздоблений, найсмачніший почастунок ручної роботи, який кожен хоче з’їсти, бо знають, який він смачнезний всередині. Я — найгарячіша штучка на вечірці.
Підсумовуючи, дорога Неподруго, хочу подякувати за час, що ти вділила на реєстрацію скарг, а тепер я звільняю тебе, відхиляю всі твої обвинувачення й закутуюсь у кашемірову ковдру самоспівчуття. Як завжди, ти сильно помиляєшся.
Ласкаво прошу вгамуватися, зникнути і більше не намагатися мене засмутити. Тобі не вдасться.
Цілую-обіймаю
T$
Я взяла лист, заклеїла золотисто-блискучим скотчем і прикріпила на дошці для ідей у моєму домашньому офісі поруч зі світлиною Коко Шанель. Коко не переймалася думками дурнів, тож і мені не слід.
Лист до внутрішньої неподруги — це саме той інструмент, який швидко утихомирив вітри, здійняті вогнищем моєї ненависті до себе. По-перше, таке поліпшує настрій. Писати «листа до себе» — дурнувата затія, тож вона мене смішить. Сміх — ворог самовідрази, бо сміятися це означає, що ти вже не аж так занурена в себе і здатна побачити смішні моменти. Сміх дає тобі змогу бути самоусвідомленою, а це завжди є частиною зцілення. По-друге, щоразу, як захищаю себе в письмовій формі, мій мозок і права рука об’єднуються в цій самообороні. Рефлекс самозахисту входить у м’язову пам’ять. І це дає бентежне відчуття сили.
Я вирішила перестати себе ображати. Причина проста: нічого хорошого з того не вийде. Ти не стаєш успішнішою, дозволяючи прискіпливій і мстивій внутрішній сучці вступати в гру. Натомість ти стаєш невпевнена, сумніваєшся у власній вартісності. Земля під ногами хитається й ти досягаєш менше. Якби повсякчасна самокритика діяла, якби давала результати, я би й далі жила з нею. Повір мені. Я людина, орієнтована на результати. Але правда проста: злостиве ставлення до самої себе — контрпродуктивне, дуже неприємне і забирає набагато більше енергії, ніж доброта. Нащо воно тобі?