Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося
- Автор: Шустер Тара
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-617-7544-28-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося». Краткое содержание книги:
8.10.2011
Сьогодні я вдячна за:
1. За те, що повернулася додому, де ЧИСТІ ПРОСТИРАДЛА на ліжку. РОЗКІШ.
2. Можливість відвідати нове місце — Мейн! Тепер я там побувала!
3. Ізабель, її родину, дружбу з ними.
4. Мою невеличку родину, друзів і коханців.
5. Музику: The Velvet Underground. Коли мені востаннє не хотілося їх слухати? The Velvet Underground — найкращі.
6. Усепоглинальну вологість літа, що вдаряє в обличчя в місті. Люблю, коли всі спітнілі й усім до того байдуже. Вологість усе балансує.
7. Сонце, що світить крізь листя за моїм вікном.
8. Усвідомлення того, що ніхто, крім мене, не може залагодити моїх проблем. Ніхто не може мені цього дати. Я сама мушу дати це собі. Рада, що знаю це.
9. Книжки. Їхній запах, вагу. Читання.
10. Склянку холодної води на тумбочці біля ліжка.
Інструкція Т$ з листівок вдячності
Я так часто пишу листівки з подяками, ніби від цього залежить моє життя. Бо таки залежить.
Коли почуваюся безнадійно, депресивно чи як тривожний клубок негативу, то пишу комусь вдячну листівку. Погано спала вночі, тож уранці роздратована? Пора підписати листівку з подякою за пораду, яку мені дали минулого тижня. Розмова з татом закінчилася погано і тепер мені прикро? Час надіслати листівку з моїм «спасибі» двоюрідній сестрі за вечерю на День подяки. Кава з колишнім змусила мене засумніватися у власному здоровому глузді? По-перше, не варто бачитися з людьми, що викликають сумніви в собі. Більше не зустрічатися з Метом. Та по-друге, пора написати листівку-подяку моїм подругам Анні та Моніці за справді приємну вечерю, під час якої вони підгодували мене не лише піцою, але й упевненістю в собі. Щось є у тому, коли відсилаєш любов і визнання у Всесвіт (так, я щойно цілком серйозно сказала «Всесвіт», потерпи), що моментально дає відчуття кращого життя. Я пишу листівки з подяками для себе. Егоїстично? Можливо. Утім це найліпший з усіх імовірних егоїстичних жестів.
Мої батьки не навчили мене, що листівки-подяки — така чудова річ. Якщо ви мене знали у проміжку між одним роком і двадцятьма п’ятьма, то даруйте, що тоді не отримали жодного знаку моєї вдячності. Я започаткувала цю практику після того, як отримала кілька зворушливих записок з подякою від моєї подруги Ізабель. Бооооже, здається, я маю за що подякувати Ізабель. Її листи повільною поштою завжди були такі турботливі, сповнені спогадів і наших спільних жартів, написані на папері, що так нагадував її саму. У кожній листівці відчувалась Ізабель, на них були індійські візерунки, які вона обожнювала, і коли я знаходила в поштовій скриньці її листи-подяки, в мене в голові паморочилося від захоплення. Ось, людина, яку я люблю, витратила час, щоб надіслати мені щось таке вдумливе й особисте. Було радісно, тепло й чудово. Я вирішила скопіювати її стиль.
Оскільки це була для мене первина і нова звичка, яку хотіла набути, я виробила формулу і хочу поділитися з тобою. Якщо ти коли-небудь не знатимеш, як написати досконалу листівку, прочитай рецепт нижче. Користуйся ним, аж поки винайдеш власну таємну суміш.
Мій непомильний рецепт на листівки з подяками, що сподобається силі-силенній людей
1. Обери листівку, яка дуже схожа на тебе. Мої листівки яскраві, з квітковими орнаментами. Більшість у комплекті із золотистими конвертами, і я заклеюю їх блискучими наклейками у формі сердечок або кольоровим скотчем із блискітками. Якщо побачиш у магазині класні листівки, купуй не вагаючись! Накопичувати запас листівок — нормально.
2. Почни із привітання, наприклад: «Моя найдорожча Ізабель».
3. Потім напиши про те, що любиш у цій людині або про спільний досвід, за який вдячна. Бажано, щоб це було щось конкретне для адресата і жодним чином не скидалося на фразу з інтернету. «Я фантастично провела з тобою час за вечерею. Сміятися з тобою, слухати твої думки про письмо, політику і те, яка мені потрібна торбинка, — завжди насолода». Але не пиши «дякую» поки що! Ми ще до того дійдемо. Цей третій крок допоможе відтворити й запам’ятати особливий момент, який ви пережили разом.