Чому дзвенять цикади
- Автор: Тиховская Татьяна
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Чому дзвенять цикади». Краткое содержание книги:
Знайшла щось тверде. Дістала стиснутий кулак, розтулила, побачила бурштин з цикадою. Знову зомліла.
Мабуть, пролежала вона непритомна більш ніж добу. Бо прокинулася знову на вечір з неабияким голодом. Нічого кругом неї не змінилося. Вона знову підійшла до автівки. Через побите скло простягнула руку і заплющила Софійці очі.
— Пробач, що не поховала по-людськи, — прошепотіла Емма, торкнулася наостанок обличчя сестрички й подалася в бік села.
Збіги в житті трапляються навіть частіше, ніж нам здається.
Саме коли в домі не було нікого, серед ночі повернувся Франц. Дім був порожній: ані батьків, ані сестер.
В хату влучив снаряд. То ж попервах Франц вирішив, що то через бомбардування. Але в бічній кімнаті Франц побачив безлад, що був скоєний людиною.
Шухляду хтось мало що витягнув, ще й випорожнив. На підлозі валялася пожмакана постільна білизна та єдиний аркуш з Євангелія.
Крім рідних, про схованку знав лише Федір.
Францу майнула здогадка, і він через двері підвалу спустився в катакомби, аби вийти подалі від власної хати та ближче до лазу, що його він показав Федору.
Здогадка виявилася вірною. Федір з першого ж разу запам’ятав дорогу до порожньої сховки. Дурнем він не був аж ніяк. Тільки що негідником. Отож він перетворив пустий потайник на свою схованку.
Франц відсунув брилу, занурив руку в порожнину й витягнув валізу. Відчинив. Нутрощі навіть в тьмяному світлі спалахнули міріадами жаринок на гранях коштовностей, якими майже вщент було напхано валізу. Навкіс валізи, через силу вміщуючись, лежав вівтарний хрест. І коло бічної стінки шкіряного нутра валізи — товстенький фоліант. Родинне Євангеліє.
Франц взяв заплічний мішок, забрав з нього власну свитку й переклав туди весь вміст валізи. А замість скарбів поклав ніж, що свого часу отримав від Федора як дарунок.
Потім замурував схованку по-старому і проказав мстиво:
— Ти ж повернешся, покидьок! Через жадібність повернешся. Тож отримуй!
Вузьким лазом він перебрався в інший хід, де взагалі як і бував хто, то дуже давно. Там він і переховав скарб.
Все. В селі залишатися було небезпечно. Тож Франц вибрався найдальшим ходом, аж за селом, і попростував шукати партизан. Тільки де ж їх шукати?
А на ранок до хати прийшла Емма. Спочатку припала до землі за парканом, дослухалась. Вранішню тишу ніщо не порушувало. Тож Емма пройшла двором, відчинила двері і сторожко увійшла всередину.
Миколаїв було не впізнати.
Місцевих жителів залишилося небагато, та й ті воліли без потреби не вигулькувати на вулицю. І не тільки під час комендантської години. Але справа навіть була не в тому. Весь Миколаїв наче перерядився.
Окупанти намагалися викоренити все радянське.
Вулицям повернули дореволюційні назви або ж понадавали імена своїх фюрерів. Будівля аероклубу перетворилася на біржу праці. Стіни, паркани зарясніли наказами фашистських правителів на кшталт: смерть за зберігання радіоприймача; смерть за саботаж; смерть за нанесення шкоди армії фюрера. Тому, хто не зареєструється на біржі праці або відмовиться прийняти надану роботу або залишить роботу без дозволу — суворе покарання! Занадто суворе, аби місцеві насмілилися б цим знехтувати.
Франц зайшов до Миколаєва з боку Варварівки[27]. Саме тут, через західну околицю села, в 1941 році проходила межа великого рейху та румунської провінції Трансністрії[28].
На думку новоспечених румунських бонз, це була споконвічно румунська земля. І оскільки в будь-якій нації знаходяться ідеологи належності їхніх прямих пращурів чи не до Адама, задля того щоб обґрунтувати свої панування над іншими народами, такі знайшлися й серед румунів. На їхню думку, оскільки саме тут колись стояли римські легіонери, то межі румунської держави мають сягати далеко на Схід.
Якщо німецькі нацисти витрачали купу грошей і споряджали експедиції в далекий Тибет, щоб виявити там підтвердження проживання арійців[29], то румуни діяли простіше. Вони хотіли знайти історичні докази своєї давньої присутності в Північному Причорномор’ї на Миколаївщині. Безкоштовно. Майже безкоштовно, працею полонених.
Ідею узгодили з губернатором. Потрібно було терміново набрати робітників і починати копати. Найголовніше — знайти залишки людських кісток аби довести належність римських легіонерів до давніх румунських прародичів. З Бухареста навіть приїхав професор-антрополог, аби не проґавити урочисту подію.
Склад загону було сформовано з в’язнів концтаборів. Вважай, смертників. А як декількох не вистачило, то вже взяли, хто трапився.
27
Мікрорайон Миколаєва, до 1965 р. — смт Варварівка
28
Адміністративно-територіальна одиниця, утворена румунськими властями на території частини окупованих Вінницької, Одеської, Миколаївської областей Української РСР і лівобережної частини Молдавської РСР під час Другої світової війни. Столиця. Утворена у відповідності з німецько-румунською угодою, підписаною в Бендерах 30 серпня 1941 року; ліквідована радянськими військами в 1944 році.
29
Арійці або арійська раса — лженауковий термін, висунутий в середині XIX століття авторами расових теорій. Широко використовувався німецькими націонал-соціалістами.