Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
«Що Франко волів писати про апокрифи, а не про аграрні справи — на це його licentia litteraria. Я сам пишу і про апокрифи — то не можу проти того виступати[130]. Він завжди не твердий був у політиці (в повістях і віршах він не збивається…)»[131].
Ці самі літературні принципи (реалізм — натуралізм — наукова підкладка — аналізи) Франко переносить з повістей на ранні свої поезії. Збірник «З вершин і низин», що обіймав сливе всю віршову творчість 1873—1893 рр.[132], у великій своїй частині подав нам закуті в розмір і риму «натуралістичні» оповідання: «Галицькі образки», «Панські жарти», «Сурка», «У цадика», «По-людськи». Сюди належать «По селах» і «До Бразилії» — із збірки «Мій Ізмарагд».
Відгуки драгомановських думок або ранніх його літературних указівок то тут, то там прохоплюються в книзі. От «Христос і хрест». В горах стоїть «фігура»: хрест і на нім розп’ятий Христос. Вітер розхитує, нарешті, розп’яття, і Христос падає в траву, що м’яко приймає його в свої обійми. Але чиїсь набожні руки знов підіймають Христа, та не маючи гвіздків прибити «фігуру», прив’язують її солом’яним перевеслом. Останні строфи поезії подають інтерпретацію:
Хіба не спокуслива думка зіставити цю річ з драгомановськими популярними книжками із історії релігій? Або хіба не цікаво побачити відгуки драгомановської розміркованості, розумовості в алегоричному побудуванні таких речей, як «Ідилія», «Човен», «Каменярі»? Або, перечитуючи «Гадки над мужицькою скибою» та «Гадки на межі», хіба не можна поставити питання про впливи Некрасова, поета, на якого — підкреслюючи незнайомість редакції «Друга»[133] з російською літературою — мусив указувати Драгоманов…
Так, наприкінці 70-х і на початку 80-х рр. виступають, проясняючи основи своєї громадської і літературної програми, перші кадри галицької селянської інтеліґенції. Досі — від часів Шашкевича — галицький інтеліґент народжувався переважно в лоні греко-уніатського духівництва. Найталановитіші публіцисти обох галицьких партій — Качала, Наумович — були священики. Звідси пливли заходи галицької інтеліґенції коло громадської моральності (історія «Люборацьких», які можна було надрукувати тільки з великими купюрами), її клерикалізм і рутенська вірнопідданість.
«…Українство народовців, як і московство москвофілів, — розповідає Франко[134], — було чисто теоретичне; була навіть якась тиха згода в обох партіях не говорити про ті партійні різниці простому народові нічого, держати його навіть у цьому питанні в повнім незнанні. Коли трапилося кому з русинів виступити перед народом… то дві кардинальні точки були: ми всі русини і повинні держатися купи — і ми (поперед усього ми) повинні дякувати цісарю за його безмірні добродійства і просити у нього ще того й того. Ані основ конституційного життя, ані азбуки економічної та соціальної науки ніхто не пробував вияснити народові. До самого 1880 р. вся маса нашого народу жила в поглядах, що найвищу і одиноку власть у державі має цісар, що він може все зробити і від його волі все залежить».
Нове покоління виступило з «соціалістичною критикою суспільного ладу», з проектами економічної допомоги селянству, з гаслами політичної волі. Воно зуміло подати радикально-демократичні свої ідеї, як природну політичну орієнтацію галицької селянської маси, зуміло розбудити масовий рух[135]:
130
Лист Драгоманова Павликові 24 лютого 1894 р. Переписка Мих. Драгоманова з Мих. Павликом, т. VIII. — С. 49.
131
Лист Драгоманова Павликові 22 січня 1893 р. Переписка, т. VII. — С. 155.
132
Чи, як пропонує Крушельницький, 1873—1890. Ор. cit., с. 12.
133
Переклади Франка з Некрасова: «Княжна Трубецкая» // Світ. — 1881. — Ч. 4—5. Лірика // ЛНВ. — 1903. — II. — С. 158—161.
134
Франко. — Молода Україна. — Львів, 1910. — С. 3—5.
135
Молода Укр. — С. 52.