Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Суть документа — переконати цей самий «український трудовий народ» у тому, що «не окремі люде (тобто персонально Винниченко і Петлюра. — Д. Я.) повстали проти гетьмана та його поміщиків, а весь народ». «Оповіщення» містило всі вже відомі на той час ідеологеми — і про «соціалістичні та демократичні партії, за якими йде весь народ», і про «обране» ними «тимчасове правительство» тощо. Документ містив програму з 10 пунктів, яку з повним правом можна назвати першою у нашій історії політичною програмою під умовною назвою «10 кроків назустріч людям». Кроки планувалися такі:

— «скинути гетьмана та його правительство і вернути назад» УНР,

— «поскидати скрізь гетьманських старостів та варту»,

— ліквідувати «поміщицькі “карательні отряди”»,

— «передати власть народові, його виборним людям»,

— «одібрати землю у поміщиків і передати її трудящим безземельним та малоземельним»,

— «повернути людям» вже стягнуті з них «контрибуції»,

— «відновити <...> права городського робочого класу»,

— запровадити «робітничий контроль» над виробництвом,

— відновити права вільних зборів, свободи слова, друку газет,

— створити кабінет міністрів та забезпечити «обрання передпарламенту», «видання закону про землю, про установчі збори та інші державні та громадські справи»[394].

Задля реалізації цих величних цілей Директорія негайно оголосила про запровадження таких заходів: утворення військово-польових судів (наказ Петлюри та Осецького від 22 листопада). Скасували свободу слова, зібрань та друку (постанова Директорії «Про заборону агітації проти УНР» за підписом Винниченка, 26 листопада). Оголосили мобілізацію до війська УНР, в якому, згідно з заявою Петлюри та Осецького, вже перебувало більше 30 тис. багнетів.