Чому Захід панує - натепер

На початок 2020-х років у розвинених осередках люди середнього віку бачитимуть ліпше, бігатимуть швидше й будуть гарнішими, ніж у молоді літа. Але вони не будуть такими орлиноокими, швидкими та гарними, як наступне покоління. Генетичне тестування вже тепер дає батькам змогу переривати вагітність, якщо зародки мають небажані вади, а коли ми краще навчимося активувати чи нейтралізовувати ті чи ті гени, постане змога мати так званих дизайнерських дітей із рисами, що їх хотіли б бачити батьки. Дехто питає, навіщо покладатися на генетичну лотерею природи, коли трохи майстрування дасть вам саме таку дитину, якої ви хочете?

Тому — відповідають інші — що євгеніка аморальна і в руках расистських маньяків на кшталт Гітлера, й коли йдеться про вибір споживача. Вона може бути ще й небезпечною: біологи полюбляють казати, що "еволюція розумніша за нас", і одного дня ми можемо заплатити велику ціну за спробу перехитрувати природу й позбутися в нашій юрбі глупства, потворности, огрядности та лінощів. Всі ці розмови про трансцендентну біологію — кажуть критики — є просто грою в Бога. Кажуть, що Крейг Вентер, один з перших науковців, що виокремив геном людини, на це відповів: "Ми не граємо"[487].

Суперечки тривають, але я гадаю, наша епоха так само, як багато попередніх, зрештою дістане таке мислення, якого потребує. Десять тисяч років тому хтось міг перейматися, що одомашнені пшениця та вівці були неприродними; двісті років тому дехто, безперечно, відчував те саме стосовно парових двигунів. Ті, хто опанував занепокоєння, процвітали; ті, хто ні, — ні. Спроби оголосити поза законом терапевтичне клонування, красу для всіх та довшу тривалість життя видаються не надто перспективними, а заборона майструвати з природою на військові потреби видається ще проблематичнішою.

Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США (АПОДП) є одним з найбільших спонсорів досліджень з модифікації людей. Саме завдяки АПОДП ми отримали інтернет (тоді під назвою Arpanet) у сімдесяті, його проект нейро-компютерного інтерфейсу тепер займається комп'ютерами молекулярного масштабу, збудованими не з кремнію, а з ензимів та молекул ДНК, що їх можна імплантувати в голови солдатам. Перші молекулярні комп'ютери презентовано 2002 року, а на початку 2004 року вдосконалені версії вже застосовано на потреби боротьби проти раку Проте АПОДП сподівається, що дальші новітніші моделі нададуть солдатам деякі переваги машин, бо пришвидшать їхні синаптичні зв'язки, додадуть пам'яті й навіть уможливлять безпроводовий доступ до інтернету. У такому самому дусі проект АПОДП "Мовчазна розмова" працює на імплантах, що декодуватимуть передвербальні електричні сигнали всередині мозку й пересилатимуть їх через інтернет, аби військо мало зв'язок без радіо чи електронної пошти. Згідно з одним зі звітів Національної наукової фундації, така "інтернетостимульована телепатія"[488] стане реальністю у 2020-і роки.