Чому Захід панує - натепер

Можна по-різному підтасовувати карти проти Заходу, як-от уявити собі сторічну затримку індустріялізації та незначну європейську імперську експансію аж до двадцятого сторіччя, проте все одно не видно підстав припускати, що за той час могла б відбутися незалежна промислова революція на Сході. Зліт Сходу напевне потребував би піднесення урізноманітненої регіональної економіки, подібної до тої, що Захід створив навколо берегів Атлантики, а побудова такої економіки потребує кількох сторіч. На початку дев'ятнадцятого сторіччя панування Заходу до 2000 року не було зафіксовано зі стовідсотковою певністю, але ймовірність, гадаю, була щонайменше 95 відсотків.

Якщо ми стрибнемо від 1800 року ще на півтора сторіччя назад, у 1650 рік, коли Ньютон був ще хлопчиком, панування Заходу на 2000 рік видавалося менш очевидним, але можливим. Зброя замикала степи, кораблі творили атлантичну економіку. Про індустріялізацію ще ніхто не мріяв, але в західній Європі вже з'являлися її передумови. Якби у 1650-і роки голландці виграли свої війни проти Англії, якби 1688 року в Англії провалився заколот, що вони підтримували, чи якби спроба Франції завоювати Англію 1689 року була успішною, окремі інституції, що виплекали Боултона та Вата, ніколи не набули б форми. У такому разі, як я припускав раніше, промислова революція тривала б на кілька десятиріч довше чи відбулася б деінде в західній Європі. Але знову ж таки дуже важко уявити собі щось таке, що після 1650 року могло б запобігти їй взагалі. Можливо, якби західна індустріялізація була повільнішою й водночас державці Цинь поводилися дещо інакше, Китай сімнадцятого та вісімнадцятого сторіч швидше опанував би європейську науку, але в дев'ятому розділі ми бачили, що на те, аби Схід почав індустріялізацію першим, цього було б замало. З погляду 1650 року, панування Заходу близько 2000 року видавалося менш зафіксованим, ніж 1800 року, але все одно це був найімовірніший прогноз — може, відсотків вісімдесят.

Ще на сто п'ятдесят років раніше, 1500 року, прогноз був би ще туманніший. Західноєвропейці мали кораблі, здатні плавати до Нового Світу, але перший інстинктивний рух був сплюндрувати його. Якби Габсбургам таланило ще більше, ніж насправді (якби, скажімо, Лютер не народився б, чи якби Карп V його схилив на свій бік, чи якби 1588 року армада, спрямована до Англії, мала б успіх і потім розгорнулося б голландське повстання), вони, можливо, стали б пастирями християнського світу, а тоді іспанська інквізиція, можливо, змусила б замовкнути радикальні голоси, як-от Ньютона та Декарта. Довільне оприбутковування могло б зруйнувати голландську, англійську та французьку торгівлю так само, як в історичній реальності було зруйновано іспанську комерцію. Тут багато якби, але з усього, що ми знаємо, наслідок дій імперії Габсбургів міг би бути й цілком супротивним, спонукати ще більше пуританів перетнути Атлантичний океан, будувати міста на пагорбах і таким чином започаткувати атлантичну економіку та наукову революцію з далекого берега.