Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
- Автор: Зборовська Ніла
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Академвидав
- ISBN: 966-8226-36-4
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
Головний жіночий конфлікт в полі Лесиної пророчої драми як конфлікт соціальної жінки з метафізичною залишається поза усвідомленням О. Забужко, але цей конфлікт в «Камінному господарі» через опозицію «Анна — Долорес» є дуже вагомим для пізнання Лесі Українки: Анною рухає сексуальність і потяг до влади, що втілює собою яскраво виражений психотип імперської феміністки, Долорес — одержима любов’ю і потягом до трансцендентного. У пророчій драмі Лесі Українки не випадково наголошується, що одержима соціумом і владою Анна губить національного романтика Дон Жуана, перетворюючи його на тоталітарного Командора.
Жіночу драматургію Лесі Українки відчитує Г. Тарасюк у романі «Смерть — сестра моєї самотності» (1993) на основі образів Олександри та Лори. Саме цей роман, який є одним із ранніх творів перехідної епохи, що отримав славу найбільш читабельного і скандального роману, дає змогу розрізнити психосемантику національного жіночого суб’єкта та імперського жіночого суб’єкта. Тому він особливо надається до зіставлення з «Польовими дослідженнями…» О. Забужко. Контраст жіночих образів в Г. Тарасюк, а саме «неприступна, велична, шокуюче елегантна» Олександра Рибенко-Ясінська і «сяк-так одягнена, абияк причесана, здичавіла від геніальності і непорочності Орлеанська Діва — Лора», символічно переносить опозицію «Анна — Долорес» Лесі Українки в нашу епоху: це перше постмодерне обігрування «Камінного господаря», з допомогою якого осмислюється наша сучасність.