Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Особа, яка виконує обов’язки начальника, — це представник адміністрації УВП, що працює на посаді начальника. Зазначена діяльність є одним із видів управління соціальними системами, включаючи ДКВС України.
Таке виконання обов’язків передбачене нормативно-правовим актами у випадках: а) неукомплектованості посади; б) відсутності начальника в УВП, у зв’язку із захворюванням, відрядженням, відпусткою тощо. При цьому виконуючий обов’язки начальника призначається письмовим наказом вищестоящого начальника (до заповнення цієї вакансії на постійній основі) або начальника УВП (до повернення діючого начальника колонії до виконання своїх обов’язків).
Тільки при дотриманні зазначених умов виконуючий обов’язки начальника УВП вправі накладати стягнення, що визначені у статті, що коментується.
12. З постановою про накладення стягнення засуджений вправі ознайомитися, про що він робить на ній відповідну письмову відмітку. Якщо він відмовляється письмово засвідчити цей факт, то посадова особа, яка застосовує стягнення, зобов’язана скласти письмовий комісійний акт (не менш як три члени комісії), в якому має відобразити обставини оголошення постанови про притягнення засудженого до дисциплінарної відповідальності та відмову останнього від підпису в постанові.
13. Про штраф див. коментар до ст. 132 КВК України.
14. Про дисциплінарний ізолятор, карцер, приміщення камерного типу та одиночну камеру йдеться у коментарі до ст. 132 КВК України.
15. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КВК стягнення у виді поміщення у ДІЗО, карцер, ПКТ (ОК) встановлюється у чітко визначених строках, тому в постанові має бути вказаний конкретний термін ізоляції засудженого на цих об’єктах. При цьому, якщо засуджений перед застосуванням зазначених стягнень поміщався у ДІЗО або карцер за постановою чергового помічника начальника установи (додаток 38 до п. 88 ПВР УВП), то цей термін враховується у загальний строк тримання його в указаних приміщеннях. У разі ізоляції особи в ДІЗО на час проведення службового розслідування цей термін теж враховується у загальний строк тримання в усіх вказаних приміщеннях.
16. Вжите у ч. 9 статті, що коментується, словосполучення «... в разі безуспішного застосування інших заходів впливу» означає, що стягнення у виді переведення засудженого до ПКТ (ОК) може бути застосовано до засудженого лише тоді, коли до цього він мав інші, передбачені у ст. 132 КВК України дисциплінарні стягнення, які були не зняті та не погашені в установленому порядку. Тобто це є крайній захід дисциплінарного впливу, який можна застосовувати лише після того, як вичерпано можливості впливу на особу засудженого інших, передбачених у законі видів дисциплінарного примусу.
17. У частині 10 ст. 134 КВК України йдеться про такий принцип дисциплінарного покарання, як неможливість повторного поміщення в ДІЗО, карцер, ПКТ або ОК тих осіб, які трималися на цих об’єктах. Це означає, що до засудженого, який тримається в ДІЗО, можна застосовувати всі визначені в законі заходи стягнення, крім продовження терміну попереднього його поміщення в дисциплінарний ізолятор під час відбування даного дисциплінарного покарання. Те саме стосується і тих осіб, які тримаються в карцері, — повторно переводити їх у карцер (продовжувати термін) адміністрація УВП не вправі. Аналогічно вона не може поступати й щодо засуджених, переведених у ПКТ чи ОК.
18. Порядок поміщення і умови тримання засуджених у ДІЗО, карцері, ПКТ або ОК визначений у п. 88 ПВР УВП.
Особи, до яких застосовані зазначені вище заходи дисциплінарного впливу, зі складу відділень не виключаються. Начальники відділень (вихователі) проводять з ними виховну роботу і в період відбування стягнення.
Для осіб, які хворі на туберкульоз, тривалість щоденної прогулянки в ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК) збільшується до двох годин.
Засудженим забороняється брати із собою в ДІЗО або карцер продукти харчування й особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти (порошку), зубної щітки; їм не дозволяється відправляти листи і курити. Для осіб, яких переводять у ПКТ (ОК), забороняється брати із собою продукти харчування, особисті речі, крім предметів першої потреби, тютюнових виробів і сірників.
Для зберігання предметів особистої гігієни в камерах обладнуються навісні полички. Адміністрація УВП забезпечує зберігання особистих речей засуджених протягом строку перебування їх у ДІЗО, карцерах, ПКТ, ОК.
Приймання засуджених у ДІЗО, карцери, ПКТ (ОК) здійснюють молодші інспектори під керівництвом чергового помічника начальника установи або їх заступників, про що фіксується в журналі. Засуджені підлягають повному обшуку. Вони переодягаються в одяг, який закріплений за цими об’єктами. Ці особи санітарну обробку проходять окремо від інших осіб. Прибирають камери самі засуджені, які в них тримаються, у порядку черговості.