Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
1. Злісний — свідомо несумісний, упертий, який завдає шкоди, шкідливий, небезпечний.
У статті, що коментується, йдеться про два види злісного порушення установленого порядку відбування покарання: а) одиничні, які за характером вчинених проступків є тяжкими (зухвалими — зневажливими, грубими); б) множинні, що складаються з декількох проступків. Зокрема, до одиничних правопорушень, що складають зміст поняття «злісний порушник», відносять дрібне хуліганство, припинення роботи з метою вирішення трудових та інших конфліктів тощо.
2. До засуджених, які не виконують законних вимог адміністрації, слід віднести осіб, що відкрито відмовляються від виконання конкретних законних вимог представника адміністрації УВП, що в силу свого посадового становища має право пред’являти таку вимогу, а засуджений був зобов’язаний і міг їх виконати, але умисно не виконав (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі»). При цьому обов’язковими ознаками невиконання законних вимог адміністрації є демонстративність, зухвалість такої відмови. Разом з тим, порушення засудженим встановленого порядку відбування покарання не містить ознак невиконання вимог адміністрації УВП, якщо її представник не звертався до засудженого з конкретними вимогами з цього приводу.
3. Необґрунтовано — не підтверджено фактами, серйозними доказами, непереконливо.
Необґрунтована відмова засудженого від праці є окремим видом невиконання законних вимог адміністрації УВП. Це порушення виражається в необґрунтованій відмові від праці особою, яка забезпечена роботою згідно з вимогами ст. 118 КВК України, з урахуванням її працездатності. Відмова від праці проявляється як у відкритій формі, коли засуджений, будучи забезпечений умовами для праці, демонстративно заявляє, що він не бажає працювати, так і у прихованій, коли порушник не працює, посилаючись на різні причини, які не відповідають дійсності. При цьому злісною вважається така відмова від праці, яка була вчинена не менш як три рази протягом року, за умови дотримання вимог ч. 14 ст. 134 КВК України, коли не пройшли строки погашення дисциплінарного стягнення, накладеного на засудженого хоча б по одному із порушень, пов’язаних з необґрунтованою відмовою від праці (шість місяців з дня відбуття стягнення).
4. Припиняти — це переставати робити, виконувати.
Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення поглядів, інтересів, позиції та ін., що супроводжується конфронтацією чи протиборством його учасників.
Враховуючи те, що засуджений має обов’язки, які випливають з його правового статусу (статті 7, 9 КВК), а також те, що, відповідно до вимог статей 118— 119 КВК України, особи, позбавлені волі, не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів, такі проступки засуджених відносять до злісних.
Спеціальною ознакою суб’єктивної сторони даного правопорушення є мета, яка є обов’язковою при визначенні підстав відповідальності винної особи. Це означає, що в разі припинення роботи засудженим з інших мотивів таке правопорушення не можна вважати злісним.
5. Спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби — все це предмети, вироби й речовини, зберігання яких засудженим заборонено (додаток 9 до п. 29 ПВР УВП).
Одноразове вживання зазначених заборонених речовин є злісним порушенням установленого порядку відбування покарання. При цьому не має значення, який ступінь сп’яніння був в особи, що вжила спиртні або інші заборонені речовини чи їх аналоги, і яким способом вона користувалася ними (їла, пила, курила тощо).
6. Виготовлення — це вироблення заборонених предметів (їх створення) або переробка існуючих, дозволених для користування в УВП, для використання як заборонених (виготовлення самогону, ножів і т. ін.).
Зберігання — тримання заборонених предметів у певних місцях (при собі, в одязі, у спеціально обладнаних тайниках тощо).
Купівля заборонених предметів передбачає їх придбання засудженим як в осіб, які відбувають покарання в УВП, так і в інших осіб (персоналу УВП, близьких родичів та ін.). Форми придбання можуть бути різноманітними (у борг, за виконання роботи, за продукти харчування і т. п.).
Розповсюдження заборонених предметів — це їх збут, тобто умисна форма їх відчуження: використання як засобу платежу, продаж, розмін, обмін, дарування, передача в борг і в рахунок покриття боргу, програш в азартних іграх тощо.