ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
ЕЛІТНІ ВІЙСЬКОВІ НЕ ВИНЯТОК: ЧЛЕНИ 82-Ї ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ДИВІЗІЇ ЛАМАЮТЬ КІСТКИ В'ЯЗНЯМ І СПАЛЮЮТЬ ФОТОГРАФІЇ
Можливо, найважливіший свідок на підтримку моїх звинувачень проти всієї структури командування — це капітан Ян Фішбек, випускник Вест-Пойнту з відзнаками, офіцер елітного підрозділу ПДВ, який служив у Іраку. Його недавній лист сенаторові Джону МакКейну зі скаргами на неймовірні зловживання стосовно ув’язнених починається так:
Я є випускником Вест-Пойнту, і на даний момент — капітаном піхоти. Я брав участь у двох бойових кампаніях у складі 82-ї повітрянодесантної дивізії, в Афганістані та в Іраку. Коли я брав участь у глобальній війні з тероризмом, дії і заяви мого командування змусили мене думати, що політика Сполучених Штатів в Афганістані та Іраку не вимагає дотримання Женевських конвенцій.
Під час кількох інтерв’ю з представниками організації Human Rights Watch капітан Фішбек докладно описав тривожні наслідки ситуації, в якій дії слідчих виходили за межі закону. Його слова підтверджують два сержанти його відділення, розташованого на передовій оперативній базі в таборі «Меркурій» близько Фаллуджі[484]. (Ми вже говорили про нього в попередньому розділі, але тут я наведу повнішу версію свідчень капітана Фішбека і опишу контекст, в якому вони були надані.)
У листі сенатору Дж. МакКейну Фішбек наводить докази того, що перед допитами ув’язнених часто били по обличчю та інших частинах тіла, виливали їм на обличчя гарячі хімікати, тримали в «стресових» позах, доводили до непритомності і змушували робити фізичні вправи, що призводили до цього. Утриманих навіть вибудовували в піраміди, майже як у в’язниці Абу-Ґрейб. Такі зловживання відбувалися до, під час і після скандалу, пов’язаного зі зловживаннями в Абу-Ґрейб.
На базі «Меркурій» в’язнів складали в піраміди, вони не були оголеними, але їх вибудовували в піраміди. В’язнів примушували виконувати надзвичайно складні фізичні вправи не менш, ніж дві години без перерви... Був випадок, коли утриманого облили холодною водою, а потім покинули надворі на всю ніч. (Знову, як повідомив Лаґураніс, ми бачимо тактику використання надзвичайних природних чинників.)
Був випадок, коли солдат взяв бейсбольну биту і сильно вдарив затриманого по нозі. Всі ці дані я отримую від своїх [військовослужбовців некомандного складу].
Фішбек засвідчив, що командири заохочували ці зловживання і потурали їм: «Мені казали: “минулого тижня ці хлопці підірвали саморобний вибуховий пристрій. Нам треба їх провчити. Задайте їм як слід”. Але ви розумієте, це було нормально». (Згадайте нашу попередню дискусію про норми, що виникають в особливих ситуаціях, де нова практика швидко перетворюється в стандарт, якого повинні дотримуватися всі.)
Неймовірно, але солдати записували все на цифрові носії, зізнається Фішбек.
[В таборі Меркюрі] вони розповідали що мають фотографії, дуже схожі до тих, з Абу-Ґрейб. Через цю подібність вони вирішили їх спалити. Дослівно цитую їхні слова - Вони [військові з Абу-Ґрейб] отримали неприємності за ті ж речі, які нам казали робити, тож ми знищили зображення.
Зрештою капітан Фішбек почав кампанію на 17 місяців. Він неодноразово доповідав про зловживання начальству, але зіткнувся з тим же: відсутністю реакції, що і слідчий Ентоні Лаґураніс і сержант Айвен Фредерік. Він оприлюднив свій лист сенаторові Дж. МакКейну, який допоміг посилити опозицію останнього проти порушення Женевських конвенцій, що допускалося адміністрацією президента Буша.
«ЕРОТИЧНІ ТОРТУРИ». СТРИПТИЗ ДЛЯ УВ'ЯЗНЕНИХ У ЦЕНТРІ ДОПИТІВ ҐІТМО
Наступний свідок демонструє нову грань розбещеності, до якої дійшли військові (ймовірно, в співпраці з ЦРУ) у в’язниці Ґітмо. «Секс використовувався як зброя, щоб викликати у затриманого конфлікт з його ісламською вірою», — стверджує Ерік Саар, військовий перекладач, який працював у цій в’язниці. Цей молодик відправився до затоки Ґуантанамо, сповнений патріотичного запалу. Він хотів допомогти своїй країні у війні з тероризмом. Проте скоро він зрозумів: те, що там відбувається — «помилка». У радіоінтерв’ю з Емі Ґудмен у програмі Democracy Now 4 квітня 2005 року Саар докладно описав сексуальні провокації слідчих під час допитів, які спостерігав особисто. Пізніше він написав про це цілу книгу «За дротом: спогади військового розвідника про життя в Ґуантанамо»[485].
Впродовж шести місяців, поведених в Ґітмо, Саар, який вільно говорить арабською, виконував обов’язки перекладача. Він перекладав ув’язненим слова офіційного слідчого, а потім перекладав відповіді ув’язненого англійською. Він грав роль «копіювального папірця», йому треба було точно підбирати слова, що передають наміри слідчого та ув’язненого. Приваблива жінка-слідчий почала використовувати новий трюк. Саар розповідає: «Слідчий-жінка намагалася спокусити в’язня під час допиту, щоб змусити його відчути себе брудним... Вона терлась грудьми об його спину, говорила про різні частини свого тіла... Ув’язнені зазвичай були шоковані і обурені».
484
Деталі інтерв’ю з капітаном Фішбеком і іншими двома сержантами містяться в звіті Human Rights Watch, «Leadership Failure: Firsthand Accounts of Torture of Iraqi Detainees by the Army’s 82nd Airborne Division,» September 2005, vol. 17, no. 3(G), доступне на: https://www.hrw.org/reports/2005/us0905/l.htm. Повний лист Фішбека сенатору опублікований у The Washington Post on 18 вересня 2005 року.
485
Erik Saar and Viveca Novak, Inside the Wire: A Military Intelligence Soldier’s Eyewitness Account of Life at Guantanamo (New York: Penguin Press, 2005).