![Тієї вогняної ночі: Чорнобильська сповідь [calibre 4.14.0] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/4/4/4/3/tiei-vognyanoi-nochi-chornobilska-spovid-calibre-4-14-0-download.jpg)
Тієї вогняної ночі: Чорнобильська сповідь [calibre 4.14.0]
- Автор: Вірина Лідія
- Год: 1988
- Язык: английский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Тієї вогняної ночі: Чорнобильська сповідь [calibre 4.14.0]». Краткое содержание книги:
За якими ознаками вирішуватимуть їхню долю? Лікарі засвідчили: здоров’я — належне, іспити показали: знання в нормі. Що
оцінюватимуть тепер?
Володимир Правик стоїть під поглядами членів комісії. Стіл —
довжелезний, їх за ним, мабуть, двадцятеро. Невже кожний про
щось питатиме? Він знає, інших розпитували, чим викликано
бажання поступати саме сюди, чи схвалюють вибір рідні, як
уявляє хлопець майбутню професію? Питали таке і у нього. По
тому раптом:
— Чи багато маєте друзів? Кого з них цінуєте більше — тих, які з вами легко погоджуються, чи таких, які легко беруть над
вами верх?
Володя промовчав. Думав: «Невже про таке треба питати? Хіба
не всі рівні в дружбі?» Вимовити не наважився. Проте відповів
щиро:
— Гадаю, той друг найдорожчий, який розуміє друзів, ніколи
їх не підведе.— Ще помовчав і додав: — Не тільки своїх друзів.
Хто не підведе нікого.
Стояв, чекав. Запитання були доброзичливі, проте ніяк не міг
позбутися скутості, напруження. Все здавалось: хтось
дошукається чогось неприємного, Ні, не з присутніх. Хтось
інший, невідомий. Той, за чиїм розпорядженням, подаючи заяву
до училища, треба засвідчувати: «Ніхто з рідних виборчих прав
не позбавлявся, йе судився».
«Автобіографія. Я, Правик Володимир Павлович, народився 13
червня 1962 року в місті Чорнобиль Київської області.
Народився в сім’ї робітника. Зараз батько працює механіком, мати медсестра.
Закінчив чорнобильську СШ № І. Не працював. У лавах
Радянської Армії не служив. Член ВЛКСМ з 1977 року.
Батько, Правик Павло Панасович, народився 1 травня 1936 року
в родині військовослужбовця в селі Горностайпіль
Чорнобильського району Київської області.
Мати, Правик (Криволапова) Наталя Іванівна, народилася в
1944 році, 6 вересня, в місті Чорнобиль, в сім’ї селянина.
Брат, Правик Віктор Павлович, народився 9 травня 1970 року в
сім’ї робітника, в місті Чорнобиль.
Ніхто з родичів виборчих прав не позбавлявся, не судився».
Хіба взагалі писати подібне треба? «Не судився...»
Це 1979 рік, не 1939-й.
Це юнак, якому щойно виповнилося сімнадцять.
Кого і в чому він мусив запевняти?
У чому, перед ким мав виправдовуватися?
Втім, це ж досить поширений автобіографічний стереотип.
Людина змушена поручитися за благонадійність своїх рідних — в
минулому, за свою — наперед. Перед кимось невизначеним, лише
тому, що «так треба». Все те ж саме: «Треба!!!» Без жодних
пояснень. Які пояснення?!
Один виведе безглузді рядки без роздумів: «Треба? То й
нехай. Аби мене не чіпали». Інший потай мучитиметься, підкоряючись безглуздю, ще й такому, яке зазіхає на людську
гідність. Третій відкрито повстане. Для цього потрібна
неабияка загартованість, зрілість духу.
Вчорашній школяр Володя Правик лише ступив на поріг училища.
Перед довгим столом комісії стояв, мов перед усім неосяжним
світом. Виглядав спокійним. У простенькому цивільному
костюмчику, але зібраний, підтягнутий.
Декому з комісії подумалося: цікаво б продовжити розмову з
цим хлопцем, який, відповівши на їхні запитання, здавалося, сам чекае від них відповіді. Однак час підганяв, за дверима
чекали своєї черги десятки юнаків.
— Вільний! — сказали Правику.
Начальник циклу суспільних наук майор Валерій Сергійович
Мельник після засідання комісії зауважив викладачеві
політекономії капітану Шкуту: «Придивіться до Правика. В
лаборанти не згодиться?»
— Встати!
У першокурсників — політекономія. Тема: «Товарне
виробництво. Товар і гроші».
— Скільки коштує карбованець?
— Горять банк і склад з товарами, що будемо гасити
насамперед?
З-за передніх столів несміливо тягнуться догори поодинокі
руки. Позаду говірок. Підводячись для відповіді, курсанти
ніяково обсмикують гімнастерки. Конспектуючи, низько схиляють
голови над товстенькими зошитами. Ну зовсім ті ж
старшокласники...
Але:
— Струнко!..
Володі Правику воїнські ритуали подобаються. І політекономія
теж. Не всі її закони легко виявляють взаємну залежність. Але
капітан повторює:
— Маєте запитання? Прошу, будь ласка.
На життєвих, зрозумілих прикладах допомагає знаходити між
новими поняттями чіткий зв’язок. Цікаві логічні таблиці
допомагають у цьому. Кажуть, Віктор Олександрович Шкут
виготовляв їх власноруч і не один рік.
Капітан Шкут — наставник їхньої чоти. Він чемний і дотепний, але Володя почувається перед ним нерішуче. Одержавши від
капітана доручення — виписати на листах ватману цитати з