Пригоди бравого вояки Швейка
- Автор: Гашек Ярослав
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-093-6
- Переводчик: Степан Масляк
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Пригоди бравого вояки Швейка». Краткое содержание книги:
Всі знали його вислів: «Das ganze tschechische Volk ist eine Simulantenbande»[11]. За десять тижнів своєї діяльності він з 11000 викорчував 10999 симулянтів і був би добрався і до одинадцятитисячного, коли б цього щасливчика не розбив параліч саме в ту мить, коли лікар заревів на нього: «Kehrt euch!»[12]
— Винести цього симулянта! — наказав Бауце, пересвідчившись, що той помер. І ось саме перед ним цього пам’ятного дня стояв Швейк, зовсім голий, цнотливо покриваючи свою голизну милицями, на які він спирався.
— Das ist wirklich ein besonderes Fiegenblatt[13], — сказав Бауце, — таких фіґових листків, мабуть, і в раю не бувало.
— Звільнений через недоумкуватість, — оголосив фельдфебель, переглядаючи документи Швейка.
— А що вам ще бракує? — спитав Бауце.
— Мельдую послушно, в мене ревматизм, але я служитиму найяснішому цісареві до останньої краплі крові, — скромно сказав Швейк. — У мене коліна набрякли.
Бауце страшним оком зиркнув на бравого вояку Швейка і загорлав:
— Sie sind ein Simulant![14]
Потім, звернувшись до фельдфебеля, з крижаним спокоєм наказав:
— Den Kerl sogleich einsperren[15].
Два солдати з багнетами на гвинтівках повели Швейка до гарнізонної в’язниці. Швейк спирався на милиці і з жахом відчував, що його ревматизм починає зникати.
Пані Мюллерова з возиком чекала на Швейка біля мосту.
Побачивши його між багнетами, вона заридала і відійшла від возика, щоб уже ніколи більше до нього не повертатися.
А бравий вояка Швейк скромно йшов під конвоєм озброєних захисників держави. Багнети сяяли в променях сонця, і на Малій Страні перед пам’ятником фельдмаршалу Радецькому{45} Швейк гукнув до юрби, що їх супроводила:
— На Белград! На Белград!
А маршал Радецький замріяно дивився із свого п’єдесталу, як бравий вояка Швейк шкутильгає на старих милицях з рекрутським букетиком на сюртуку, і слухав, як якийсь поважний пан говорить юрбі, що це ведуть «дезентира».
Швейк — симулянт
В цю велику добу військові лікарі аж зі шкіри пнулися, щоб вигнати з симулянтів злий дух саботажу і знову повернути їх у лоно армії.
Було впроваджено цілу серію тортур для симулянтів і підозрюваних у симуляції. До таких належали: сухотники, ревматики, діабетики, хворі на грип, нирки, тиф, запалення легенів і на інші недуги. Катування симулянтів провадилось за певною системою, а ступені катувань були такі:
1) Сувора дієта: вранці і ввечері протягом трьох днів однісінька чашка чаю, причому всім без винятку, незалежно від того, на яку хворобу нарікають, давати аспірин як потогінне.
2) Аби ніхто не думав, що військова служба — мед, давати всім великими дозами хінін в порошках. Це називалося — «лизати хінін».
3) Промивання шлунка двічі на день літрою теплої води.
4) Клізма з мильної води з гліцерином.
5) Загортання хворого в мокре холодне простирадло.
Деякі хоробрі, перетерпівши всі п’ять ступенів тортур, до зволили відвезти себе в простій домовині на кладовище.
Були однак і малодушні. Коли справа доходила до клізми, вони заявляли, що вже здорові і нічого іншого не бажають, як тільки з найближчим маршовим батальйоном відправитись у траншеї.
Швейка в гарнізонній тюрмі поклали в лазаретний барак саме між тих малодушних симулянтів.
— Я вже більше не витримаю, — сказав його сусід по ліжку. Його тільки-но привели з процедурної кімнати після повторного промивання шлунка. Він симулював короткозорість.
— Завтра поїду в полк, — розмірковував сусід зліва. Йому поставили клізму, а він симулював, що глухий, як пень.
На ліжку біля дверей вмирав якийсь сухотний, загорнений у мокре холодне простирадло.
— Це вже третій на цьому тижні, — зауважив сусід з правого боку, — а ти на що хворий?
— В мене ревматизм, — відповів Швейк, і всі довкола вибухнули реготом. Сміявся навіть вмираючий сухітник, який «симулював» туберкульоз.
— З ревматизмом сюди не пхайся, — повчально сказав Швейкові гладкий чолов’яга. — Ревматизм тут вартий не більше, ніж мозолі. У мене недокрів’я, мені половину шлунка вирізали, бракує п’ятьох ребер, проте ніхто мені не вірить.
Був тут чотирнадцять днів один глухонімий, щопівгодини його обгортали простирадлом, намоченим у холодній воді, кожного дня ставили клізму і промивали шлунок. Вже навіть усі санітари думали, що він переміг і піде додому, та лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи, і тут глухонімий схарапудився.
11
Увесь чеський народ — це банда симулянтів (нім.).
12
Обернись! (нім.).
13
Це дійсно незвичайний фіґовий листок (нім.).
14
Ви симулянт (нім.).
15
Негайно цього жевжика замкнути (нім.).