А листя падають...

Ти хворіть не маєш права, Ти ж не завуч і не Бог, Адже в праці ваша слава, Ти ж - радянський педагог. Адже ти не просто вчитель, Ти - наставник, доставщик, Ти - куратор, оператор, ВТК і комірник. А начальства в тебе стільки - Як у літній день роси, А як треба вам курсівка - Не ходи і не проси. Так що вірно зауч робить, Хай її 'боронить' Бог! Хай за всіх у морі кисне , Ти ж працюй за чотирьох. 22.10.1980 р. ЮВІЛЕЙ Жуковській о. Ювілей, це вже не свято, А скоріше що біда, Бо вже поруч з вами жінка Не така вже й молода. І не так як це раніше Щебетала і могла... Що кохала, обнімала - Не хватало ночі й дня. Що до ранку дожидалась, Аби та настала мить, Коли любий все покине І до неї прибіжить... Юбілей, це вже не свято - А скоріше сум і біль, Це коли пройшло вже літо І приходить заметіль. Та, проте, якщо ти можеш Ще любить і чарувать, То за це ото й хотів би Свого келиха піднять. І при цьому побажати Стільки в цьому світі жить, Поки будеш ти кохати, Поки зможеш ще любить. 21.5.2005 р. СВОЇЙ НЕВІСТЦІ Танюші Розцвіли під вікном георгіни І мальвіни у повний свій зріст, Я додому ішов після зміни Під веселий бджолиний твіст. І раділи навколо берізки, Навіть вітер десь в полі сховавсь Бо сьогодні в моєї невістки - Рік учбовий у школі почавсь. Дорогенька моя, неповторна, Як я радий, що ти у нас є, Що така ти прудка і моторна, І що там де пройдеш, все - цвіте. Нехай роки тебе не лякають, Нехай квітне піснями твій дім, Нехай дітки твої підростають На добро і на радість нам всім. Нехай доля тебе не обходить - І цілує тебе кожен раз, Щоб завжди ти була молодою Й чарувала, як квіточка нас. Як я хочу щоб ти веселилась І не знала ні горя, ні сліз, І щоб вічно тебе ми любили Так, як люблять на світі беріз. Щоб співала душа твоя й грала - Так як в полі веселий цвіркун, І до ста літ - неначе гітара Грала всіми акордами струн. 19.4.2004 р. СИНУ Не знаю, чому посміхалися зорі? А в серці, неначе, як миші в коморі - Все шкрябають, шкрябають,все щось гризуть, А роки проходять, а роки ідуть. О, сину мій, сину, повір, щохвилини Я чую твій голос, як пісню в гаю. Навіки прокляв я червону калину А з нею і молодість також свою. Як спати лягаю - спокою не маю, Ночами шукаю тебе у ві сні, За що ж тоді мучусь, за що ж проклинаю, Скажи ж мені, синку, я юність свою? Скажи мені, синку, ну чим завинив я Що цілими днями, ночами один, Скажи ж, мені милий, мій хлопчик єдиний, Та хто ж не хотів би щоб в батька був син? 26.10.1962 р. ОТЕЛО Можливо час колись пролине І в серці біль зневаги згине, Але , порадьте, як простить Тому - хто любить біль робить? Як же ,скажіть, простить розбій Отій худобині блатній, Яка заливши очі хмелем, Вважає, що вона Отело? Й хоч роки, як бурхливі води Стирають з пам'яті журбу, Та поважать себе не стану - Як підлість будь - кому прощу. Таких як ти вбивати треба, Бо де горілка - там і зло, І, видно, що обом нам, хлопче, В цьому житті не повезло. 13.9.2001 р. ГРІХ І БРЕХНЯ Може це і грішно? - Та не нам судить, Як людині хочеться Й ще когось любить. Може це і грішно? - Важко це сказать, Як сусідка тулиться... Як їй відказать? Жаль, що зрозумів я Істину оту, Як уже по суті Потяг мій ту - ту... Може це й негоже, Може це і гріх, Та, щоб міг сьогодні Я б, мабуть, їх всіх... А тому, вам - любі, Хочу всім сказать: -Люди! Не соромтесь Ніжить і кохать! Бо все те що вчили Нас колись - брехня. Гріх не там, де люблять, Де гріха нема. 21.11.1984 р. ЛЮБОВ І ВІЧНІСТЬ Чи то годинник зупинився, Чи забарилася зима, Чи то так час іде повільно Коли коханої нема? Чи може хтось вчепивсь за хвильку Й держить руками обома,