Артеміс Фаул. Місія в Арктику

Поки Опал Кобой була маленька, ніхто не сподівався від неї неймовірних звершень і не покладав на неї особливих надій. Народилася вона у шляхетній заможній сім’ї, що мешкала на Вельможнім пагорбі, а батьки її цілковито задовольнилися б, коли б юна Опал закінчила приватну школу, здобула якийсь нікому не потрібний диплом з мистецтвознавства та вийшла заміж за віце-президента якої-небудь пристойної компанії.

Батько її, Кварц Кобой, вважав, що ідеальна дочка має бути в міру розумна, гарненька й, звісно, слухняна. Але Опал не виявила тих рис характеру, які так високо цінував батечко. У віці десяти місяців вона вже ходила без сторонньої допомоги, а в півтора року її словниковий запас налічував понад п’ятсот слів. Десь перед другим своїм днем народження Опал самостійно розібрала свій перший жорсткий диск.

Опал росла не по літах розвиненою, свавільною і вродливою. Небезпечне поєднання якостей! Безліч разів батечко Кварц умовляв доньку не пхатися в бізнес, мовляв, хай ним займаються чоловіки. Але тільки й домігся, що Опал узагалі відмовилася з ним бачитись. Її неприхована ворожість до нього не на жарт занепокоїла батька.

І слід сказати, що було чого непокоїтися. Вступивши до коледжу, Опал, замість тихенько висиджувати свій диплом з історії мистецтв, негайно приєдналася до так званого Братства Технарів, де переважали особи чоловічої статі. А щойно жаданий диплом опинився, в її руках, як Опал відразу організувала виробництво, що прямо конкурувало з батьковою компанією. Після чого патенти потекли до неї потоком. Глушник, що слугував одночасно енергетичним обтічником двигуна, тривимірна ігрова система і, звісно, її коронний номер, крила «Кобой-подвой» — ось лиш дещиця з її винаходів.

Швидко знищивши батьків бізнес, Опал майже за безцінь скупила його акції, а тоді заснувала корпорацію, яку назвала «Лабораторіями Кобой». За останні п’ять років її фірма отримала більше оборонних замовлень, ніж решта компаній, а за останні десять років Опал Кобой запатентувала більше винаходів, ніж будь-хто з Чарівного Народу. За винятком, звісно, кентавра О’Гира.

Але всього цього їй було замало. Опал Кобой жадала необмеженої влади — такої, якої не мав ніхто, відколи Чарівний Народ відмовився від короля й королеви. І тут їй поталанило — Опал зустріла такого спільника, який міг посприяти здійсненню її честолюбних задумів. Ним виявився один розчарований офіцер поліції на ім’я Дрюк Глодів, її однокурсник.

Дрюк мав усі підстави зневажати поліцію: його привселюдно образив і принизив Джуліус Корч, а чиновники й не подумали покарати кривдника. Навіть більше: після того, як Дрюк узяв участь у справі Артеміса Фаула, з нього, Дрюка Глодова, зірвали й майорські жолуді…