Артеміс Фаул. Місія в Арктику

— Не можна, звісно, якщо тільки вона не твоя.

— Я серйозно, Джуліусе. Я знаю Опал Кобой ще з університетських років. Вона ніколи не мала стійких переконань. А чипи Кобой установлено у всіх нових «Нейтрино». Якщо її лабораторії раптом накриються, що у нас залишиться? ДНК-гармати, що охороняють Поліційну площу, та кілька ящиків електричних гвинтівок-паралізаторів!

Корч пирхнув.

— Просто Кобой зуміла вдосконалити все наше озброєння й технічне забезпечення. Втричі збільшила потужність, вдвічі зменшила витрати енергії. А твоя лабораторія може похвалитися такими досягненнями, О'Гире?

О'Гир підключив жмут оптиковолоконних кабелів до комп’ютера.

— Якби Рада виділила мені пристойне фінансування…

— Годі пхинькати, О'Гире. Я бачив бюджет на розробку твоєї машини. Сподіваюсь, вона здатна не тільки прочищати засмічену каналізацію.

Вкрай скривджений О’Гир махнув хвостом.

— Це сітківкоскан. І я подумую, чи не лишити мені цей винахід тільки для власного користування.

— Але що ж він робить?

О'Гир увімкнув плазмовий екран на стіні камери.

— Бачите оці темні кола? То сітківки людських очей. Будь-який образ залишає на сітківці малесенький відбиток, схожий на фотонегатив. Далі ми завантажуємо в комп’ютер фотографії потрібних нам осіб чи об’єктів і порівнюємо їх із зображеннями на Фауловій сітківці.

Командувач Корч чомусь не впав на коліна у благоговійному трепеті, як би того хотілося, мабуть, кентаврові.

— Ти ба, яка зручність…

— Бо й справді велика зручність. Зараз покажу.

О’Гир вивів на екран зображення гобліна й увімкнув програму пошуку в базі даних сітківкоскану.

— За кожен збіг нараховується бал. Нормальним вважається результат близько двохсот балів. Але у ці двісті входять усі загальні характеристики — розміри, загальні обриси голови тощо. Однак якщо ми отримуємо істотно вищий результат, то це означає, що Фаул таки бачив колись цього гобліна.

На екрані висвітилися цифри: сто вісімдесят шість.

— Негативний результат для гобліна. Спробуймо «свинорил».

І знову результат виявився нижче двохсот.

— Знову негативний результат. Мені дуже шкода, капітане Куць, але панич Фаул до цієї справи не причетний. Він зроду не бачив гобліна, а отже, ніяк не міг злигатися з Б’ва Кел.

— Йому могли стерти пам’ять, — заперечила Холлі.

О’Гир віддер присоси від Артемісових очей.

— У цьому й полягає головна приваба цієї крихітки. Стирайте пам’ять скільки завгодно. Але дія сітківкоскану засновується на реальних фізичних даних — на тому, що відбилося на сітківці ока. Аби знищити докази, тут доведеться стирати саму сітківку.

— А що ти знайшов у комп’ютері малого багноїда?

— Багато чого знайшов, — відказав О’Гир. — Але нічого такого, що свідчило б про причетність, до справи Б’ва Кел. Жодної згадки про гоблінів чи про батарейки.

Корч задумано почухав квадратну щелепу.

— А як щодо здоровила? Він міг діяти як посередник.