Чому Захід панує - натепер
- Автор: Моррис Иэн Мэттью
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: КЛІО
- ISBN: 978-617-7023-09-7
- Переводчик: Ольга Кочерга
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:
Ніксон відповів хвалою вільному підприємництву. Він пояснював: "Ми не маємо приймати одне рішення в головному урядовому офісі. Ми маємо багато різних виробників та багато різних типів пральних машин, тому господині мають вибір... Чи не краще конкурувати у відносних перевагах пральних машин, ніж у силі ракет?" На завершення він сказав: "Ми не збираємося нав'язувати вам свій спосіб життя, але ваші онуки його побачать".
Ніксон мав рацію. 1959 року Хрущов просто заперечував, що американські робітники жили в таких будинках, але на початок вісімдесятих його онуки пересвідчилися, що їм брехали. Певним чином винен знову парадокс розвитку: тоді більшість радянських громадян вже мали пральні машини та порохотяги, але, крім того, вони мали радіо, телебачення та музичні записи з чорного ринку. Вони самі могли побачити, що американці пішли далі вперед. У загалі ходив такий анекдот. Потяг везе колишніх радянських керівників через степи й раптом зупиняється. Сталін підскакує та кричить: "Покарати машиніста!"[439] Машиніста карають, але потяг не рухається. Тоді Хрущов наказує: "Реабілітувати машиніста!" Машиніста реабілітують, але потяг стоїть. Тоді Брежнєв посміхається й пропонує: "Зробімо вигляд, що поїзд рухається".
Було погано, що громадяни Радянської імперії в своїх телевізорах бачили таких, як я, з нашими гітарами та джинсами, але справжньою катастрофою було те, що вони бачили початок цілком нової фази промислової революції на базі інформаційних технологій, що створювала ще більше багатство для тих, хто перебував із правильного боку залізної завіси. Перший американський комп'ютер, Електронний числовий інтегратор і калькулятор, постав 1946 року Він важив тридцять тонн і споживав так багато електрики, що, коли його вмикали, вогні по всій Філадельфії тьмяніли. Через тридцять років фірма "Міжнародні бізнесові машини" (Ай-Бі-Ем) продавала західним корпораціям менші, але все ще величезні машини. Справжній прорив настав 1971 року після винайдення мікропроцесора.
Як часто буває, новатори походили з периферійної еліти — у цьому разі не з ультрареспектабельних фірм на кшталт Ай-Бі-Ем, а подібно до Стива Возняка, з гаражів у місцях типу передмістя Менло Парк в Каліфорнії. Почавши з кількома веселими друзями від капіталу в 91 тисячу доларів, Возняк та його бізнесовий партнер Стив Джобс 1976 року випустили в світ свого першого комп'ютера Епл І. На 1982 рік продажі Епл досягли 583 мільйонів доларів, а Ай-Бі-Ем, аби не відстати, винайшла персонального комп'ютера. На той час гарвардські випускники Біл Ґейтс та Пол Ален заснували Майкрософт і переїхали на західне узбережжя. Комп'ютери заходили в кожен офіс та хату й з кожним роком дешевшали й легшали. Вони навіть стали розвагою.
Завдяки комп'ютерам західний осередок почав інакше розважатися, робити бізнес та вести війну. 1985 року в житті Заходу не було галузі, що її комп'ютери не торкнулися, — скрізь, крім Радянської імперії. Прикидатися, що потяг рухається, стало неможливо.
Рай для людей
ак само неможливо це стало на Сході, де держави-клієнти Америки стрімко віддалялися від комуністичного Китаю. Японія, а слідом за нею Тайвань та Південна Корея швидко рушили уздовж економічного живильного ланцюга від пластикових іграшок, що так подобалися мені у шістдесяті роки, до важкої промисловості та електроніки, а інші східні держави (Сінгапур, Малайзія, Таїланд) негайно зайняли їхні місця внизу драбини. Скрізь на Сході більшала заробітна платня. Життя довшало; немовлята гладшали; більші помешкання наповнювалися побутовими цікавинками. В Китаї було значно менше телевізорів, ніж у Радянському Союзі; але виробники політики Пекіна дуже виразно бачили небезпеку що йшла від форпостів добробуту навколо їхнього східного узбережжя. Ці країни, що дістали назву "Азійські тигри", були викликом. Всі мали менш-більш однопартійне керівництво, й усі мали таке саме конфуційське чи буддійське підґрунтя, як Китай. Отже, якщо стрімкому зростанню не перешкоджали ані авторитаризм, ані східні культурні традиції, де могла корінитися проблема, крім самого комунізму?
Сторіччя громадянських війн та міжусобної боротьби між сороковими роками дев'ятнадцятого та двадцятого сторіч завадило Китаєві наслідувати швидку індустріялізацію Японії, але Мао Цзедун, після перемоги 1949 року, швидко перейняв приклад Леніна й реорганізував свою територію на взірець субконтинентальної імперії. Мир приніс величезні дивіденди, й економіка відродилася так само, як коли в шостому сторіччі Китай об'єднала династія Суй, у десятому — Сун, а в чотирнадцятому — Мін. П'ятирічний план за радянським взірцем, що його Мао запустив по закінченні корейської війни, був значно менш ефективним, ніж капіталізм Азійських тигрів, але він все одно подвоїв вихід промислового виробництва й на третину збільшив реальну заробітну платню. Очікувана тривалість життя за народження, що 1950 року становила тридцять шість років, до 1957 року стрибнула до показника п'ятдесят сім.
439
"Покарати машиніста!" тощо: жарти, зацитовано за Reynolds 2000, р. 541 п.