Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
На цьому тлі відбулося підписання Тристоронньою контактною групою Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей (далі — Комплекс заходів), який був ухвалений у Мінську 12 лютого 2015 р. президентами України П. Порошенком, РФ В. Путіним, Франції Ф. Оландом і канцлером ФРН А. Меркель. У Декларації на підтримку цього документа підписанти засвідчили повну і беззаперечну повагу суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.
Комплексом заходів передбачені три послідовні стадії:
• деескалація (припинення вогню та відведення важких озброєнь з обов’язковою верифікацією ОБСЄ; звільнення заручників і незаконно утримуваних осіб);
• стабілізація (виведення іноземних збройних формувань та найманців; відновлення Україною контролю над усією ділянкою українсько-російського кордону; запуск діалогу щодо модальностей проведення вільних та справедливих місцевих виборів відповідно до стандартів ОБСЄ та інших аспектів політичного процесу);
• відродження Донбасу (відновлення банківських платежів, поновлення соціально-економічних зв’язків, відбудова інфраструктури, політична та соціально-економічна реінтеграція Донбасу).
Проте у Комплексі заходів не були чітко визначені кінцеві терміни виконання зобов’язань сторін, а також відсутні логічні зв’язки між окремими завданнями, що у сукупності негативно позначилося на процесі практичного виконання положень зазначеного плану.
Кроки, зроблені в односторонньому порядку Україною на виконання Мінських домовленостей у 2015 р. (обговорення проектів законів щодо проведення місцевих виборів в ОРДЛО, щодо амністії, щодо внесення змін до Конституції України), не призвели до відповідних поступок протилежної сторони. Бойовики та РФ не вчинили жодних дій, аби виконати взяті на себе зобов’язання, серед яких чи не найголовнішими для подальшого мирного врегулювання збройного конфлікту були виведення з території України регулярних частин збройних сил РФ, найманців і роззброєння місцевих бойовиків.
Втягнувши Україну в перемовини щодо особливого статусу Донбасу, застосування амністії, модальності проведення виборів, відновлення економічних зв’язків, бойовики, які контролюють ОРДЛО, використали час для створення на захоплених територіях квазідержавних утворень ДНР та ЛНР, зміцнення своєї влади, створення відповідної власної правової бази, переслідування лояльних до України жителів регіону, знищення державної символіки України, блокування доступу до українських ЗМІ, запровадження в обіг валюти іншої держави (російського рубля), створення освітніх програм антиукраїнської спрямованості, відверто заявляючи про свої плани щодо подальшого захоплення нових територій України. Все це відбувається під повним контролем та за підтримки РФ.
Крім того, після підписання і перших, і других домовленостей у Мінську лінія розмежування з часом зсувалася у бік української території.
Порушення представниками незаконних збройних формувань режиму припинення вогню зірвало також і терміни виконання завдання з відведення важкого озброєння на визначені відстані. Крім того, зафіксовані непоодинокі факти перешкоджання бойовиками виконанню представникам ОБСЄ їхніх завдань з ефективного моніторингу та верифікації режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння.
Саме виконання безпекових умов Мінських домовленостей було і залишається одним із визначальних чинників, без неухильного додержання якого неможливо досягти очікуваного прогресу у виконанні інших складових процесу мирного врегулювання конфлікту, а саме: вирішення політичних, економічних, соціальних та інших питань, а також забезпечення повної реінтеграції регіону до складу України і його подальшого сталого розвитку.
При цьому вину за зрив виконання Комплексу заходів керівництво РФ намагається перекласти на Україну. Наприклад, прем’єр-міністр РФ Д. Медведєв звинуватив Україну у невиконанні нею своїх зобов’язань щодо широкої амністії, що, як він вважає, повинна поширюватися на тих, хто брав участь у подіях в Україні у 2014—2015 рр. Водночас, запевнив він, Росія готова зі свого боку проявляти «розумну гнучкість» у виконанні Мінських угод, але «не бачить у київської влади ані волі, ані бажання виконувати свою частину зобов'язань»[31].