Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Представники крайніх правих та лівих партій постійно захищають інтереси Кремля в Європейському парламенті, здійснюють візити до анексованого Криму та окупованих територій Донбасу. Колишній лідер ЮКІП Н. Фарадж у 2014 р. виступав із заявами про необхідність урахування інтересів Російської Федерації та вказував на вимушеність дій Москви через події Євромайдану в Україні.
Радикальні ліві політики з Греції, Німеччини та Польщі брали участь у «спостережних місіях» в анексованому Криму та на окупованому Донбасі. Представники німецької «Партії лівих» привозили гуманітарну допомогу до Донецька та зустрічалися з ватажком бойовиків «ДНР». Під час голосувань у Європарламенті представники політичної групи «Європейські об’єднані ліві/Ліво-зелені Півночі» найчастіше голосують на підтримку Росії. Так само вони чинять у Парламентській асамблеї Ради Європи та засіданнях Парламентської асамблеї ОБСЄ.
Проблеми всередині Європейського Союзу тільки посилюють популярність цих сил. Криза спільноти, пов’язана з напливом біженців, успіх Brexit у червні 2016 р., кілька великих терактів у Франції дозволили популістським правим та лівим силам й надалі збільшувати свою популярність. Під час виборів до регіонального парламенту землі Мекленбург — Передня Померанія у вересні 2016 р. крайня права антимігрантська партія «Альтернатива для Німеччини» змогла отримати другий результат за кількістю набраних голосів та випередити правлячу партію християнських демократів А. Меркель.
Існує загроза того, що із зростанням популярності цих лівих і правих сил центристські європейські сили будуть змушені також вдатися до антиєвропейських та проросійських лозунгів, аби здобути перемогу на виборах. Почасти внаслідок збільшення підтримки «ЮКІП» серед британських виборців Консервативна партія на чолі з Д. Кемероном погодилася реалізувати ідею референдуму щодо членства в ЄС, що в результаті призвело до Brexit. Поява цих сил в урядах європейських країн може зруйнувати єдність зовнішньої політики ЄС щодо Російської Федерації, зокрема з питання санкцій за агресію проти України. Заплановані на 2017 р. президентські вибори у Франції та парламентські вибори у Німеччині несуть загрозу збільшення впливу крайніх правих сил у цих країнах, що може негативно позначитися на роботі Нормандського формату щодо врегулювання конфлікту на сході України.
Окрім Європи, Москва активізувала свою підтримку популістських сил і на інших континентах. Найбільш несподіваною стала опосередкована участь РФ у президентській гонці у Сполучених Штатах Америки, в якій Кремль оголосив про свою підтримку кандидата від республіканців Д. Трампа. Вибір Москви обумовлюється ставкою на ізоляціоністський курс нової президентської адміністрації США, завдяки чому стане можливим подальше розширення сфери впливу РФ.
Україна має достатньо широкий арсенал засобів, який можна використовувати для недопущення негативного сценарію — збільшення впливу радикальних та реакційних сил на підтримку Росії. Багато в чому це залежить від успіхів реформ усередині нашої держави та активної інформаційної кампанії у провідних світових медіа щодо агресивних намірів Російської Федерації. Київ має активно використовувати інструменти «м’якої сили» — публічну дипломатію, розширювати партнерство з країнами ЄС та НАТО у сфері стратегічних комунікацій, активно працювати з численною українською діаспорою в Європі та Північній Америці, налагоджувати горизонтальні зв’язки з політичними та громадськими рухами ключових країн.
Для протистояння крайнім правим та лівим силам, що спираються на підтримку Москви, необхідна також активізація діяльності розвідувальних служб, журналістів-розслідувачів, громадських активістів та аналітичних центрів, які займатимуться викриттям мереж, підконтрольних Кремлю. Чимало цих мереж були створені співробітниками КДБ ще за часів Радянського Союзу. Насамперед це стосується крайніх лівих партій, лідери яких навчалися у Москві або виступали інформантами радянських спецслужб.
На політичному рівні важливо постійно нагадувати про існуючі зв’язки Російської Федерації з крайніми лівими та правими європейськими партіями, факти їх фінансування Москвою. Особливо це актуально у передвиборчий період. Корисною видається ідея проведення спільних інформаційних кампаній з провідними консервативними та соціал-демократичними партіями Європи, що мають вплив на електорат радикальних сил.