Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Оскільки ніхто не відчиняв, Єркер Хольмберґ наказав поліцейським ламати двері, але не встигли вони взятися до лома, як двері прочинилися.
— Поліція, — сказав Єркер Хольмберґ. — Виходьте з піднятими руками.
— Я поліцейський, — заперечив інспектор поліції Йоран Мортенссон.
— Знаю. І у вас є ліцензії на чортзна-яку кількість стрілецької зброї.
— Так, але я поліцейський під час виконання службових обов’язків.
— Плювати я на це хотів, — одказав Єркер Хольмберґ.
Йому допомогли прихилити Мортенссона до стіни і відібрати в нього табельну зброю.
— Ви арештовані за незаконне прослуховування телефонів, грубі порушення посадової інструкції, неодноразові вторгнення до квартири журналіста Мікаеля Блумквіста на Бельмансґатан і, ймовірно, за ще низкою пунктів обвинувачення. Надіньте йому наручники.
Єркер Хольмберґ швидко перевірив офіс і виявив там устаткування, якого вистачило б для студії звукозапису. Одного поліцейського він залишив охороняти офіс, звелівши непорушно сидіти на стільці, не залишаючи ніде відбитків пальців.
Коли Мортенссона виводили з парадного, Хенрі Кортес підняв цифрову камеру «Нікон» і зробив серію з двадцяти двох фотографій. Правда, професійним фотографом він не був, і якість знімків залишала бажати кращого. Проте плівку було наступного дня продано одній з вечірніх газет просто за фантастичну суму.
Єдиний за час облави цього дня не передбачений планом інцидент стався у Моніки Фігуероли. Маючи при собі групу підтримки у складі поліцейського пікету Норрмальма і трьох колег з ДПУ/Без, вона рівно о 12.00 увійшла до парадного на Артилеріґатан і піднялася сходами до квартири на останньому поверсі, що належала фірмі «Беллона».
Операція планувалася в дуже стислі терміни. Щойно сили підтягнулися до дверей у квартиру, Моніка дала сигнал. Двоє кремезних поліцейських підняли сорокакілограмове сталеве стінобитне знаряддя і двома точними ударами вибили двері. Після цього сили пікету, забезпечені бронежилетами і додатковою зброєю, зайняли квартиру приблизно за десять секунд.
Згідно з даними спостереження, що проводилося з самого світанку, за ранок до квартири зайшло п’ять чоловік, які вважалися співробітниками «Секції». Всіх п’ятьох захопили протягом кількох секунд і закували в наручники.
Одягнена в бронежилет Моніка Фігуерола пройшла по квартирі, яка з 60-х років правила «Секції» за ставку командування, відчиняючи по черзі двері, і після побіжного огляду прийшла до висновку, що для сортування безлічі паперів, що заповнювали кімнати, їй знадобиться допомога археолога.
Буквально за кілька секунд Моніка відчинила двері до невеликого приміщення у глибині квартири і виявила, що воно використовувалось як місце нічного відпочинку. Тут вона зненацька опинилася віч-на-віч з Юнасом Сандберґом. Під час розподілу завдань вранці ще ніхто не знав, де його можна буде знайти і заарештувати, оскільки приставлений до нього спостерігач напередодні ввечері спустив його з ока; машина Сандберґа стояла на стоянці на Кунгсхольмені, й у себе вдома він протягом ночі не показувався.
Вони на ніч не залишають квартиру порожньою з міркувань безпеки. Природно. І Сандберґ відсипається після нічного чергування.
Юнас Сандберґ був у самих трусах і мав заспаний вигляд. Він потягнувся до табельної зброї, що лежала на тумбочці, але Моніка Фігуерола нахилилася вперед і змахнула пістолет на підлогу, подалі від його власника.
— Юнасе Сандберґ, ви затримані за підозрою в причетності до вбивств Гуннара Бйорка та Олександра Залаченка, а також за участь у замаху на вбивство Мікаеля Блумквіста та Еріки Берґер. Надіньте штани.
Замахнувшись, Юнас Сандберґ спробував ударити Моніку Фігуеролу кулаком, але та парирувала удар мало не рефлекторним рухом.
— Ви жартуєте? — спитала вона.
Схопивши його за руку, Моніка з такою силою вивернула йому зап’ястя, що Сандберґ позадкував і осів на підлогу. Вона перевернула його на живіт, придавила коліном крижі і сама наділа на нього наручники. З моменту початку роботи в ДПУ/Без їй уперше довелося, виконуючи службовий обов’язок, скористатись наручниками.
Передавши Сандберґа одному з поліцейських, Моніка Фігуерола рушила далі і врешті-решт відчинила останні двері аж у глибині квартири. Згідно з отриманим у бюро житлового планування кресленням, там була маленька комірка з вікном у двір. Заклякши на порозі, Моніка дивилася на справжнісіньке виснажене городнє опудало, яке їй будь-коли доводилося бачити. Вона й миті не сумнівалася, що перед нею смертельно хвора людина.