Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Українець і Москвин: дві протилежності
Українець і Москвин: дві протилежності - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українець і Москвин: дві протилежності

Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:

У цій книзі Павла Штепи — автора широко відомих в українському світі праць «Московство» та «Мафія і Україна» — подано широкоформатний зіставний аналіз характерологічних рис українців і росіян, показані взаємини між цими народами в політичному, економічному, культурному, релігійно–конфесійному та ін. аспектах.
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
1 ... 232 233 234 235 236 237 238 239 240 ... 375
Перейти на страницу:

Так примушені були москвини самим життям (та їхніми загарбницькими планами) дозволити французам та бельгійцям розбудувати український Донбас і Кривий Ріг.

Дослідивши природні умови для розвитку Донбасу (і взагалі української промисловости), європейські фахівці–фінансисти побачили, що вони можуть заробити багато більше, продаючи москвинам не європейське залізо та вугіль, а українське. Але вони також добре розуміли мету економічної політики москвинів щодо України. Вони добре бачили і політичну безсильність України захистити свої права і знали, що деспотичний, централістичний моковський уряд буде перешкоджувати їм розбудувати Донбас, якщо вони не куплять уряд і москвинів якоюсь ціною.

Тою ціною стала НАЦІОНАЛЬНІСТЬ власників Донбасу (взагалі промисловості України). Французи погодилися дати москвинам велику пайку в промисловості України.

Але українські промисловці і фінансисти, попри московські утиски та перешкоди, почали ставати на власні ноги, бо життя (економіка) примусило московський уряд купувати в Україні багато устаткування для нових залізниць і вугіль для них. Українці зорганізували кілька своїх великих промислових та фінансових підприємств, як, напр., Донецько–Юрівське Металургійне Товариство, Олексіївсько–Дніпровське Металургійне Товариство, Таганрозьке Металургійне Товариство, Київський Комерційний Банк, Харківський Комерційний Банк та інші.

Отже, щоб опанувати Донбас, треба булуперше знищити конкурентів–українців. І московський уряд, московські фінансисти (Рябушинскій, Путілов, Авдаков, Утін, Плотніков та ін.) і французькі фінансисти (Тельман Банк), порозумівшись, спільними силами викликали різними фінансовими (і не фінансовими) махінаціями велику економічну кризу в Україні (аналогія до голоду в Україні 1933 року). Московський уряд зробив грошову «реформу», зменшив ціну на українське збіжжя (а воно ж було головним експортовим товаром України), «закупив» запівдарма і вивіз з України, с. т. зайвий раз пограбував Україну (знову аналогія з СССР). Московські ж фінансисти з допомогою свого уряду зорганізували з 10 найбільших петербурзьких та московських банків великий фінансовий синдикат, який змонополізував весь кредит в імперії. Тут треба пригадати, що московські приватні банки фактично були напівдержавні, бо уряд давав їм «пасобія» (іноді понад 100 мільйонів рублів) в різній формі і сам призначав директорів тих «приватних» банків. Бельгійські та французькі фінансисти дали московським великі позички і купили на багато мільйонів рублів московські уділи. Московський уряд зменшив закупки в Україні, збільшив промислові податки і податки на українські вироби. Згаданий синдикат закрив українцям кредит. Українські промисловці та фінансисти пробували були боротися, але їм несила була побороти об’єднаний наступ уряду, московських і французьких капіталістів, і вони збанкрутували.

Москвини «викупили», с. т. перебрали за безцінь збанкрутовані українські промислові підприємства та банки. Споконвічно український Донбас став московським. Організатор Харківського банку, український патріот, мільйонер Алчевський з розпуки застрілився. Його банк перебрав москвин Рябушінскій. (Аналогічно з розпуки утопився в 1934 році проф. Д. Щербаківський, коли побачив, що несила йому рятувати наші музеї від знищення їх москвинами). Так московські капіталісти (а не пролетаріят у 1917 році) знищили українську буржуазію при самому її народженні.

Французькі та бельгійські капіталісти взялися розбудовувати Донбас не «па–рускі», а по–людськи. Вони негайно привезли велику кількість наймодернішої машинерії та найліпших своїх фахівців, які реорганізували всю промисловість Донбасу (Кривого Рогу) так, що подесятерили видатність, продукцію і прибутковість. За менш як пів століття (1870–1913) виріб заліза (головно півфабрикатів) збільшився в 20 разів і давав уже 75% всього заліза, продукованого в імперії. Так само збільшилося добування вугілля — аж до 80% всього вугілля, добутого в імперії.

Москвини також взялися енергійно «розбудовувати»… грабунок України. Крім згаданого вже фінансового тресту (синдикату), вони створили ще два: вугільний синдикат «ПРОДУГОЛЬ» та залізний «ПРОДАМЄТ». З грошовою допомогою французьких банків і з політичною допомогою свого уряду ці трести змонополізували всю вугільну та залізну промисловість імперії. Під контролем цих трестів було 75% копалень, 74% ливарень, 82% залізень (виробень залізних товарів). ЦІ СИНДИКАТИ ВСТАНОВЛЮВАЛИ ЦІНИ, ЯКІ ХОТІЛИ. Решта 25% промисловців, які не були під їх контролем, не могли боротися з тими монополістами, бо уряд — з політичних причин — був на боці тих синдикатів.

1 ... 232 233 234 235 236 237 238 239 240 ... 375
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)