Українець і Москвин: дві протилежності
- Автор: Штепа Павло
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Відродження
- ISBN: 978-966-538-277-0
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Українець і Москвин: дві протилежності». Краткое содержание книги:
Видання вирізняється величезним масивом залученої інформації, однозначністю інтерпретацій історичних та ін. фактів, безкомпромісністю авторської позиції. Тому — залежно від ставлення до української ідеї — воно викличе гарячий схвальний відгук в одних читачів і обурення в інших.
Видання книги «Українець і москвин» є відповіддю на нескінченний потік антиукраїнських публікацій у Росії й Україні та на такі ж висловлювання багатьох російських політиків і московських п’ятиколонників на українській землі.
Той англійський очеретовий цукор не коштував москвинів ані сотика, бо ж за нього платили українці 40 мільйонів рублів річно готівкою та запівдармовою працею. Таким чином, московські промисловці та торгівці багатіли, а українські банкрутували. Українські селяни і робітники діставали винагороду за свою працю меншу, ніж негри, а петроградські заробляли на життя. Таке–то «блаґатворнає вліяніє братскава народа» в економіці.
Це «блаґатворнає вліяніє» ясно видко і в московській політиці щодо українського вугільного та залізного промислу в Україні. Вугіль та залізо є нарізними каменями, основою індустріялізації. В Україні умови для розвитку цих двох основних промислів і, взагалі, індустріялізації є НАЙІДЕАЛЬНІШІ, ніж де–будь у світі, бо ж 1) вугіль і залізо лежать дуже близько одне від одного — буквально сусіди; 2) вугіль є найвищої якості (антрацит) до коксування, с. т. для виплави заліза; 3) теж найвищої якості є залізняк (залізна руда) з дуже високим вмістом (60%) заліза; 4) обидві копалини лежать неглибоко в землі; 5) обидві близько до портів Чорного (Озівського) моря; 6) на тому самому обширі (в Никополі) є дуже високої якости (45%) манган, потрібний для виробу криці (сталі); 7) Україна (і вся Московська імперія) пекуче потребує залізних виробів усілякого роду, особливо будівельного заліза та криці, бо в Україні дуже бракує будівельного дерева; 8) величезна розлогість імперії та великий експорт українського збіжжя, цукру тощо вимагали великої сітки залізниць та великого торговельного флоту, с. т. велике запотребування на залізо і вугіль забезпечено; 9) Україна через своє Чорне море безпосередньо пов’язана з великим торговельним шляхом Европа — Далекий Схід; 10) Чорне море не замерзає і сполучене з теплим Середземним; 11) Україна перелюднена; є велике число напівбезробітних (малоземельних) селян, отже, робітників до промислу не забракне; 12) українці є надзвичайно інтелігентний (вроджена інтелігенція), здібний і працьовитий народ, що забезпечує скорий вишкіл висококваліфікованих фахівців і вправних фабричних робітників, отже, і високу якість виробів; 13) прохарчування збільшеного міського населення забезпечено великим власним рільництвом; 14) багатіючи від збільшеного (індустріялізацією) попиту на рільничі продукти, селянство кожного року збільшуватиме внутрішній ринок для української індустрії; 15) Україна є майже самовистачальною щодо інших сирівців.
Кожна людська (а не московська), навіть колоніяльна, імперія була б використала ці винятково сприятливі обставини і була б створила на півдні України (взагалі в Україні) величезну індустрію, яка піднесла б добробут не лише України, але й всієї імперії. Добробут і політичну силу цілої імперії. Так була би зробила кожна, навіть імперіялістична, але культурна, далекоглядна нація. І робила. Порівняймо, напр., стан і вагу Чехії в Австро–Угорській імперії або польський Шлезьк у Німецькій, або найяскравіший приклад — Канада в Бритийській.
Канада не межує безпосередньо з Великою Британією, а відділена від неї океаном. Більшість населення Канади є неанглійського походження. Всі важніші проблеми канадійці вирішують демократичним голосуванням. Кожний з канадійців, байдуже якого національного походження, має однакові права, отже, і право вирішувати долю Канади. Канадійці англійського походження не вважають себе англійцями, а лише канадійцями. Канада фактично є самостійною державою: має свій незалежний від метрополії уряд, має власний парламент, власне військо і флот, власні фінанси і гроші. Отже, є всі найсприятливіші умови для відірвання Канади від Бритійської імперії, але всі канадійці твердо її тримаються. Мають повну можливість вийти зі складу імперії без жодних революцій, без війни, без будь–якої боротьби, а лише спокійною ухвалою свого парламенту чи плебісцитом. Мають повну можливість вийти з Бритийської імперії, але НЕ ХОЧУТЬ виходити з неї.
Чим же метрополія тримає при собі Канаду? Чимось таким, чого не розуміє і НІКОЛИ НЕ ЗРОЗУМІЄ москвин. Бо, щоб це зрозуміти, треба… не бути москвином. Треба, щоб москвин зробився (чи його зробили) людиною. А це є те саме, що зробити з гадюки голуба. (Недурно у москвинів найулюбленішим після «матюка» епітетом є слово «ґад»). Іншими словами, будь–яка федерація України з Московщиною (і не лише України, але й будь–кого) в будь–якій формі. З будь–якими «гарантіями» — буде першим кроком до нового СССР під іншою назвою, бо ж — як ми вже говорили — все життя нації: політичне, економічне, культурне — основане на національному характері тої нації. Або, як каже еспанський історик А. Кастаньон: «Дайте мені добрий підручник історії якоїсь нації, і я майже безпомилково напророкую вам політику тої нації в сучасному і майбутньому». Слушно! Бо ж політика нації здійснюється тими силами — матеріяльними і духовими, що їх створила та нація протягом своєї історії. Які сили створила московська нація і який вона має національний характер — про це ми говорили в першій частині цієї книжки.