ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Поставивши систему перед гіпотетичним судом, ми зрештою дійдемо до президента Буша, його радників і їхньої ролі в переозначуванні тортур як прийнятної і потрібної тактики у всеохопній і сумнівній війні з тероризмом. На них також відповідальність за позбавлення захоплених повстанців і всіх «іноземців» із військових таборів захисту, передбаченого Женевською конвенцією. Міністер оборони Рамсфелд відповідає за створення осередків дізнання, де «затриманих» піддавали екстремальним знущанням із сумнівною метою отримання зізнань й інформації. Він, імовірно, також відповідає за іншу наругу над американськими моральними стандартами, як-от «аутсорсинг тортур», коли цінних в'язнів перевозили в інші країни за урядовою програмою «надзвичайної передачі».
Я маю намір показати, що Система, від президента Буша до Чейні й міністра Рамсфелда і далі вниз за ієрархією, заклала підґрунтя для цих зловживань. Якщо це так, то ми як демократичне суспільство мусимо багато зробити для запобігання майбутнім зловживанням, змушуючи Систему змінити структуру і процедури в осередках дізнання.
Ми завершимо наступний розділ на мажорній ноті, бо завдяки Абу-Ґрейб було реалізовано план поліпшення вишколу охоронців, працівників військової розвідки і слідчих. Мій колега-психолог, полковник Леррі Джеймс, вирушив у цю в'язницю 2 травня 2004 року, і встановив новий набір процедур, які стримуватимуть описане у цьому розділі насильство. Особливий інтерес становить положення, згідно якого всі охоронці й інші відповідальні особи в межах навчання мають переглянути записи Стенфордського в’язничного експерименту. Як це навчання відбуватиметься і які наслідки матиме, може стати добрими новинами з цього похмурого місця.
Це позитивне бачення підведе нас до останнього розділу. У ньому я спробую врівноважити негатив, з яким ми мали справу під час нашої тривалої мандрівки, пропонуючи дві обнадійливі перспективи — вивчення способів опору небажаним впливам та відзначення героїв і героїзму.
Врешті я визнаю, що деяким читачам паралелі між маленькою імітацією в’язниці в Стенфордському в’язничному експерименту і реаліями небезпечної в’язниці в зоні бойових дій можуть видатися натягнутими. Але головними є не фізичні відмінності, а базові процеси психологічної динаміки, які можна порівняти в обох місцях[427]. Я хотів би також зазначити, що кілька незалежних дослідників зробили такі самі порівняння. Це можна знайти як в доповіді Шлезінґера (цитовано на початку цього розділу), так і в доповіді колишнього військово-морського криптолога Алана Хенслі, який у своєму аналізі причин насильства дійшов висновку:
Випадок Абу-Ґрейб детально описаний у дослідженні Зімбардо. Їхня модель побудована на практично однакових чинниках, і завдяки наявним раніше емпіричним даним можна було передбачити з високою ймовірністю увесь ланцюг подій, які проявлятимуться без свідомого намислу з боку учасників[428].
Я хочу закінчити цей етап нашої подорожі аналізом голови бюро багдадського Newsweek Рона Норленда. Він розмірковує, що пішло не так у війні, яка почалася з добрими намірами:
Що пішло не так? Багато чого, але найбільшим поворотним моментом став скандал в Абу-Ґрейб. Від квітня 2004 року звільнення Іраку стало справою відчайдушної мінімізації негативних наслідків. Знущання над в’язнями в Абу-Ґрейб вороже налаштувало громадську думку в Іраці. До того ж, це не спрацювало. Немає доказів того, що ці несправедливість і приниження врятували бодай одне американське життя, або призвели би до захоплення чи знешкодження когось із знаних терористів, попри заяви військових про те, що в'язниця була «ефективним місцем збору розвідданих»[429]
РОЗДІЛ 15
Обвинувачуючи Систему: співучасть командування
Патріотична заключна промова військового прокурора майора Майкла Голлея у справі сержанта Айвена Фредеріка допомагає задати тон нашому аналізу використання тортур на «незаконослухняних бойовиках» і в’язнях, яких утримують у військових в’язницях Іраку, Афганістану і Куби:
427
Один військовий офіцер сказав мені: «Я сам говорив: “це Стенфорд”, описуючи незвичну садистичну поведінку з боку тих, хто командує іншими».
428
Хенслі є дипломованим експертом із травматичного стресу, членом Американської академії експертів із травматичного стресу, радником із психологічних й антитерористичних операцій при федеральному уряді. Докторант в університеті Капелла зі спеціаліза цією на ПТСР, вивчав знущання в Абу-Ґрейб. Хенслі також зазначає: «Достовірність тверджень, висловлених у цьому документі, може бути встановлено з використанням аналогічного аналізу репрезентативної вибірки з боку відповідачів. Позитивна кореляція схожих даних може вказувати на валідність ефекту Зімбардо у в’язниці Абу-Ґрейб, що пояснює девіантну поведінку (стор. 51). A. L. Hensley, «Why Good People Go Bad: A Psychoanalytic and Behavioral Assessment of the Abu Ghraib Detention Facility Staff.» A strategic courts-martial defense strategy presented to the Area Defense Council in Washington, D.C., 10 грудня 2004 p.
429
R. Norland, «Good Intentions Gone Bad»,Newsweek, 13 червня 2005 року.—C. 40.