Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди
- Автор: Харрис Джемма Элвин
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-0858-2, 978-617-12-1306-7, 978-617-12-1309-8
- Переводчик: Юрий Гриценко
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди». Краткое содержание книги:
Ти, може, і не помічаєш цього, але довкола дуже багато цієї невидимої води. Вона – частина повітря, яким ми дихаємо. Молекули води потрапляють у повітря, піднімаючись із верхньої частини океанів, сніг, калюж і будь-якої іншої води на землі. Вони занадто малі, щоб можна було побачити, як вони літають навколо нас поодинці, але їх дуже багато, вони постійно стикаються одна з одною та з молекулами повітря.
Що тепліше повітря, то більше молекул води піднімається вгору і то швидше вони переміщаються. Але як ця невидима вода піднімається високо в небо і перетворюється на білу пухнасту хмару?
На кількох перших від землі кілометрах нашої атмосфери повітря дуже рухливе, і є досить багато способів, як воно може піднятися високо в небо. Його може підняти вгору вітер. Воно може піднятися, нагрівшись від нагрітої Сонцем землі. Незалежно від того, як саме воно потрапляє вгору, воно завжди охолоджується, доки піднімається. Так з’являються хмари.
У міру того як повітря охолоджується, невидимі молекули води починають рухатися повільніше. Остигнувши до певної температури, вони, стикаючись одна з одною, злипаються і перетворюються на краплинки. Поступово у небі збирається досить краплинок для того, щоб з’явилася біла хмара.
Якщо повітря й далі піднімається й охолоджується, краплинки, з яких складається хмара, перетворюються на маленькі кристалики льоду. Збільшившись до певного розміру, вони знову впадуть на землю у вигляді дощу або снігу.
Чому мій мозок керує мною?
У цьому запитанні два важливі слова: «мозок» і «мною». Спочатку ми повинні переконатися, що справді розуміємо їхні значення.
Мозок – це річ, яка заповнює внутрішню частину твоєї голови і схожа на великий зморшкуватий горіх. Хоча, на відміну від горіха, він м’який, як яйце. Але він може робити багато речей, набагато більше, ніж горіх або яйце: він дозволяє бачити, чути, відчувати запах і смак. Мозок – це також центральна штаб-квартира твого тіла, яка керує різними м’язами рук і ніг, щоб ти міг рухатися. А найголовніше те, що за допомогою мозку ти думаєш, а отже, усвідомлюєш самого себе, розумієш, ким ти є.
Погляньмо, що відбувається у твоїй голові…
Коли ти народився, твій мозок був приблизно того самого розміру, що й у немовляти шимпанзе. Але потім почалося дещо дивовижне. Є близько ста мільярдів крихітних будівельних блоків, «клітин», які можна побачити тільки під мікроскопом, і саме з цих клітин складається твій мозок. Відразу після народження ці клітини починають утворювати одна з одною волокнисті з’єднання, і в міру того, як ці з’єднання подовжуються і збільшуються, твій мозок розвивається набагато більше, ніж мозок шимпанзе.
Чому це цікаво і важливо?
Ми, люди, не бігаємо дуже швидко, ми не бачимо дуже добре, і ми не такі сильні, як інші тварини. Але ми можемо жити і процвітати майже у будь-якій частині планети, на відміну від інших видів, оскільки робимо дещо набагато краще, ніж інші.
Ми вчимося.
Саме завдяки вмінню вчитися і набувати досвід ми можемо адаптуватися до будь-яких умов, у яких народилися. Клітини нашого мозку мають фантастичну здатність – у кожен момент життя встановлювати нові зв’язки, оскільки з кожним новим досвідом змінюються з’єднання мозку. Тож навіть якщо ти клон – повна копія свого брата чи сестри з такими самими генами, – клітини твого мозку будуть пов’язані між собою інакше, ніж у них, тому що твій досвід пережитого буде твоїм власним, окремим. Навіть якщо ви житимете в одному будинку, з тобою відбуватимуться індивідуальні, унікальні речі, які відрізнятимуться від того, що відбуватиметься з усіма іншими.
Щоразу, коли ти робиш щось звичайне, наприклад говориш із кимось, граєш, їси або виглядаєш із вікна, клітини твого мозку з’єднуються по-своєму, унікальним чином, що і формує твою неповторну особистість.
Отже, відповідь на твоє запитання полягає в тому, що поняття «мій мозок» і «мною» – це те саме. Тож ви не можете керувати одне одним.
І все ж таки питання про те, яким чином усвідомлення себе як особистості може спричинятися чимось, схожим на горіх і яйце одночасно, – одна з найскладніших загадок, яку людству ще потрібно розгадати.
Чи правда, що всі ми – брати і сестри?
Так, ми всі пов’язані одне з одним. Ти, ймовірно, далекий двоюрідний брат королеви, і президента Сполучених Штатів, і мій. Ти і я – кузени один одному. Ти можеш сам це довести.