Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди
- Автор: Харрис Джемма Элвин
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-0858-2, 978-617-12-1306-7, 978-617-12-1309-8
- Переводчик: Юрий Гриценко
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди». Краткое содержание книги:
У кожного з нас є двоє батьків. Це означає, що оскільки у кожного з батьків теж по двоє батьків, то в кожного з нас по чотири бабусі і дідусі. Потім, оскільки у кожної бабусі й дідуся було по двоє батьків, у кожного є по вісім прапрабабусь і прапрадідусів, по шістнадцять прапрапрабабусь і прапрапрадідусів, по тридцять двоє прапрапрапрабабусь і прапрапрапрадідусів і так далі.
Ти можеш повернутися назад на будь-яку кількість поколінь і з’ясувати, скільки предків відділяє тебе від того часу. Все, що тобі потрібно зробити, – відраховуючи кожне покоління, множити їхню кількість на два.
Припустімо, що ми повернемося на десять століть назад, тобто до англо-саксонських часів, просто перед норманським завоюванням, і з’ясуємо, скільки твоїх предків жило б тоді. Якщо ми візьмемо по чотири покоління на століття, то їх вийде близько сорока.
Два, перемножене само на себе сорок разів, дасть цифру тисяча трильйонів. Проте загальна чисельність населення тоді була лише близько трьохсот мільйонів. Навіть сьогодні населення Землі становить сім мільярдів, а ми щойно з’ясували, що тисячу років тому лише твоїх предків було більше аж у 150 разів. І ми досі говорили тільки про твоїх предків. А як щодо моїх предків, предків королеви і президента? А як щодо предків аж семи мільярдів сучасних людей? Чи є у кожного з цих семи мільярдів свої тисяча трильйонів предків?
Що ще гірше, ми повернулися лише на десять століть назад. Припустімо, що ми повернемося до часів Юлія Цезаря – це близько вісімдесяти поколінь. Два, перемножене вісімдесят разів, – це понад тисяча трильйонів. Це все одно, що заповнити кожен квадратний метр поверхні Землі більше ніж мільярдом людей. Вони стоятимуть один на одному, сотні мільйонів людей!
Схоже, ми неправильно порахували. Чи помилилися ми, коли сказали, що у кожного є двоє батьків? Ні, це, безумовно, правильно. Може, не в кожного є четверо бабусь і дідусів? Ну, начебто так, але в декого вони спільні. У цьому й річ. Двоюрідні брати і сестри іноді одружуються. У їхніх дітей четверо бабусь і дідусів, але замість восьми прабабусь і прадідусів – лише шість (двоє з них – спільні).
Шлюби двоюрідних братів і сестер скорочують кількість предків у наших розрахунках. І, хоча такі шлюби не дуже поширені, так само і в далеких родичів, які одружуються, – предки спільні. Це і є розгадка загадки величезних цифр, які вийшли в нас, – усі ми брати і сестри.
У часи Юлія Цезаря на Землі жило лише кілька мільйонів людей, і всі ми, всі сім мільярдів сучасних людей, походимо від них. Ми всі справді пов’язані між собою. Кожен сучасний шлюб – це союз більш-менш далеких родичів, у яких іще до появи власних дітей є безліч спільних предків.
Так само можна довести, що наші родичі – не лише всі люди, а й усі тварини і рослини. Ти – двоюрідний брат моєї собаки, і салату, що був у тебе на обід, і птаха, який пролітає повз твої вікна.
У нас із тобою і в них спільні предки. Проте це вже зовсім інша історія.
Звідки шеф-кухарі беруть ідеï для рецептів?
Кухарі збирають ідеї звідусіль: зі старих кухарських книг, від сім’ї, друзів та інших кухарів. Але я переважно отримую натхнення на ринках.
Я обожнюю відвідувати ринки рано-вранці, коли вони тільки відкриваються. Овочі, риба і м’ясо найсвіжіші, і мені вдається побачити деяких колег кухарів, які торгуються за продукти для своїх ресторанів. Найкраще в цьому – витратити кілька хвилин на розмову з людьми, які виростили і привезли сюди товар. Вони справді захоплені своєю справою, пропонують якісну їжу, натуральну й органічну, вирощену без шкоди для навколишнього середовища.
Купивши сезонні продукти, я починаю роздумувати над рецептами – і над приправами, які допоможуть максимально розкрити і доповнити смак страв.
У кожної пори року – свої продукти, які навіюють мені спогади про деякі перевірені старі рецепти і надихають на створення нових.
У холодні зимові місяці немає нічого кращого, ніж наваристе рагу. Морква, пастернак, селера, кабачки, ріпа й картопля – чудова основа для цієї гарячої зимової страви.
Весна – сезон спаржі, поява цього овоча завжди змушує мене посміхнутися та стимулює новий сплеск активності на кухні. Я обожнюю смажений хвіст омара з британською спаржею, сморчками, лимоном і ванільним соусом!
Літо – сезон ягід. Одна з моїх улюблених справ – лимонний пиріг зі свіжими літніми ягодами; гострота лимона пом’якшується солодкістю фруктів. Смакота!
Груші достигають в осінні місяці, і я вже не можу дочекатися, щоб приготувати грушевий тарт татен. Аніс, кардамон і кориця оживлять грушу, до того ж це легкий десерт для особливих свят.