Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди
- Автор: Харрис Джемма Элвин
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-0858-2, 978-617-12-1306-7, 978-617-12-1309-8
- Переводчик: Юрий Гриценко
- Жанр: Детское образовательние
Электронная книга - «Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди». Краткое содержание книги:
Інші кольори не настільки легко розсіюються атмосферою Землі і потрапляють до нас більш-менш прямою лінією. Ніколи не дивись просто на Сонце, тому що всі кольори, які містяться в його світлі (окрім небесно-синього) одночасно ударять тобі в очі. Така кількість світла може завдати шкоди твоєму зору.
Якби в атмосфері Марса було більше газу, то й там небо було б блакитним. Але там недостатньо газу для створення розсіювального ефекту. Якби ти опинився на поверхні Марса і поглянув угору, то побачив би біле небо (через пряме сонячне світло), трохи забарвлене бежевим пилом.
Неподалік полюсів Сонце ближче до горизонту, і сонячне світло, щоб досягнути земної поверхні, має пройти більшу відстань крізь атмосферу. Тут небо особливо блакитне.
Як бульбашки потрапляють у газовані напоï?
Ти знаєш, як можна розчинити цукор у воді? Усі маленькі шматочки, з яких складаються цукрові гранули, відокремлюються один від одного і розпливаються врізнобіч. Ці маленькі шматочки називаються молекулами, і вони настільки малі, що їх неможливо побачити. Ось чому здається, ніби гранули просто зникають!
Ну, те саме можна зробити з бульбашками газу. Але щоб змусити бульбашки розчинятися, треба їх дуже сильно стиснути. Ось чому, відкриваючи шипучий напій, ти чуєш шипіння – у пляшці послаблюється тиск.
А що ж відбувається далі? Усі ці розчинені у рідині молекули знову збиваються разом і знову утворюють бульбашки. Якщо ти одним духом вип’єш щойно відкриту пляшку, то у твоєму шлунку з’явиться багато бульбашок і в тебе може початися сильна відрижка.
Як спортсмени концентруються, коли глядачі шумлять?
Я граю в гольф, і він дуже відрізняється від інших видів спорту. Це індивідуальний вид спорту, і в ньому багато психологічних перешкод. В індивідуальному турнірі треба настільки зосереджуватися на тому, що робиш, що ти майже нічого не чуєш, – і вболівальники зазвичай це добре знають і поважають. Якщо навколо тебе великий шумний натовп, це зазвичай означає, що ти добре граєш, тому ти не повинен скаржитися.
У командних змаганнях, типу Кубок Райдера, натовп може бути величезним, і іноді вболівальники поводяться, як на футбольних матчах: розмовляють, співають і кричать. Такі вболівальники стимулюють тебе до гарної гри і додають адреналіну. Немає нічого кращого, ніж чути, як люди скандують твоє ім’я. Але вболівальники можуть і дуже дратувати – коли це вболівальники суперника: іноді вони поводяться не зовсім по-доброму, от тоді вже важче зосередитися. Ти не можеш сприймати викрики на свій рахунок, тобі просто потрібно спробувати заблокувати натовп або підживлюватися ним і намагатися грати ще краще.
Найкращий спосіб зосередитися – забути про все, що відбувається навколо тебе. Просто подумай про наступний кадр. Тобі просто треба навчитися довіряти вболівальникам і сподіватися, що ніхто не кричатиме, коли ти заносиш клюшку для удару або збираєшся загнати м’яча до лунки.
Я вважаю: що більше у тебе досвіду гри при великому натовпі, то легше зосередитися. До вигуків і галасу вболівальників можна звикнути. Тим більше, саме через цих людей, заради виступів у таких умовах ми протягом багатьох років тренуємося, підвищуючи свою майстерність. Якщо ми хочемо бути кращими, ми повинні хотіти, щоб натовп дивився, як ми граємо, і стимулював нас, – це ознака того, що ми граємо добре і в нас є шанс на перемогу в турнірі.
Чи є щось спільне у мавп і курчат?
Більше, ніж ти можеш собі уявити. Для початку згадай, які вони на вигляд. І у мавп, і у курчат є передня частина тіла (голова з двома очима, рот, мозок, і так далі), задня частина (анус і хвіст), дві ноги (в тому числі і коліна, і пальці), а також дві «руки». Курці, з ідеї, треба літати, тому її «руки» мають трохи інший вигляд – їх і назвали по-іншому, «крила». Але якщо за вечерею ти розглянеш крило смаженого курчати, то побачиш ті самі основні кістки, що і в твоїй руці або в руці мавпи.
Біологи називають таку подібність гомологією, і вона ще очевидніша, якщо подивитися під шкіру. У мавп і курей ті самі органи, які виконують ті самі функції: легені, серце, печінка, нирки. Під мікроскопом ми знаходимо у тварин навіть більше спільного. Їхні тіла складаються із тих самих основних елементів, які працюють майже однаково. Якщо ми роздивимося молекули, які контролюють хімічні реакції в живих організмах, переконаємося, що переважна більшість із них майже однакові.