Тягар пристрастей людських
- Автор: Моэм Сомерсет Уильям
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4783-3
- Переводчик: Елена Даскал
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Тягар пристрастей людських». Краткое содержание книги:
— Я б залюбки, але не знаю, чи наважуся ризикнути. Скільки я втрачу, якщо справи підуть погано?
— Не варто мені було розпочинати цю бесіду. Просто здавалося, що ви нетерпляче чекали на це, — холодно кинув Макалістер.
Філіп відчув, що чоловік вважає його справжнім віслюком.
— Я нетерпляче чекаю нагоди заробити трохи грошенят, — засміявся він.
— Неможливо щось заробити, якщо боїшся ризикувати грошима.
Макалістер змінив тему розмови, а Філіп, відповідаючи йому, не міг позбутися думки, що чоловік глузуватиме з нього наступного разу, якщо його спекуляція вдасться. Брокер був гострим на язик.
— Я вирішив, що спробую ризикнути, якщо ви не проти, — схвильовано повідомив хлопець.
— Гаразд. Я куплю вам двісті п’ятдесят акцій і, щойно побачу, що вони виросли на півкрони, одразу їх продам.
Філіп швиденько прикинув, скільки це дасть йому грошей, і в нього мало слина не потекла: тридцять фунтів були б справжнім подарунком долі, а вона, як здавалося Кері, вже й так йому дещо завинила. Зустрівшись із Мілдред наступного ранку за сніданком, він розповів їй, що зробив. Дівчині це здалося дурнуватим вчинком.
— Я ніколи не чула, щоб хтось розбагатів на біржі, — сказала вона. — Саме так казав Еміль. «Навіть не сподівайтеся заробити гроші на біржі», — ось що він казав.
Дорогою додому Філіп купив вечірню газету й одразу взявся до фінансового розділу. На цих справах він геть не розумівся і спочатку не міг знайти акції, про які говорив Макалістер. Потім він побачив, що ціни на них виросли. Серце Кері підскочило, і йому стало млосно від думки, що Макалістер забув або з якихось причин не встиг їх придбати. Чоловік обіцяв одразу надіслати телеграму. Філіп не міг дочекатися трамвая, щоб поїхати додому, і заскочив у кеб, хоча не міг собі дозволити такі розкоші.
— Мені приносили телеграму? — вигукнув він, увірвавшись додому.
— Ні, — озвалася Мілдред.
Обличчя Філіпа видовжилося, і він розчаровано опустився на стілець.
— То виходить, він усе ж таки нічого для мене не купив. Хай йому грець, — розлючено додав Філіп. — Чому мені так не щастить? А я вже цілісінький день вигадував, що зроблю з цими грошима.
— І що б ви з ними зробили? — поцікавилася дівчина.
— Який сенс про це тепер думати? Ох, мені вкрай потрібні ці гроші.
Мілдред захихотіла і простягнула йому телеграму.
— Я просто пожартувала. Я вже її відкрила.
Філіп вирвав аркуш із рук дівчини. Макалістер купив йому двісті п’ятдесят акцій і продав їх на півкрони дорожче, як і пропонував.
Наступного дня мав прийти грошовий переказ. Спершу Філіп розлютився на Мілдред за її жорстокий жарт, але думки його були зайняті радісною звісткою.
— Це все змінює для мене, — вигукнув він. — Якщо хочете, я куплю вам нову сукню.
— Вона мені вже давно потрібна, — погодилася дівчина.
— Послухайте, що я зроблю. Наприкінці липня я ляжу на операцію.
— Чому, вас щось непокоїть? — перервала його Мілдред.
Їй спало на думку, що причиною його загадкової поведінки була якась невідома хвороба. Філіп почервонів, адже ненавидів обговорювати свою ваду.
— Ні, але лікарі вважають, що можуть зробити щось із моєю стопою. Раніше я не міг витрачати час на операцію, але тепер це вже не так важливо. Перев’язки в шпиталі я почну робити не наступного місяця, а у жовтні. У лікарні я лежатиму декілька тижнів, а потім ми можемо поїхати з вами до моря й залишитися там до кінця літа. Нам усім це піде на користь — мені, вам і дитині.
— Ох, поїдемо до Брайтона, Філіпе. Я люблю Брайтон, там усюди такі пристойні люди.
Філіп уже уявляв собі невеличке рибальське селище десь у Корнуоллі, але після слів Мілдред зрозумів, що вона помре там від нудьги.
— Якщо ми поїдемо до моря, мені байдуже, куди саме.
Невідомо чому йому раптом нестримно закортіло на море. Філіпові захотілося поплавати, і він із задоволенням подумав, як плюскатиметься у солоній воді. Він добре плавав і ніщо не бадьорило його так, як бурхливе море.
— Кажу вам, буде весело, — вигукнув він.
— Це буде схоже на медовий місяць, чи не так? — запитала Мілдред. — Скільки мені можна витратити на нову сукню, Філе?
94
Зробити операцію Філіп попросив містера Якобса, асистуючого хірурга, у якого він проходив перев’язувальну практику. Чоловік радо погодився, адже тоді саме цікавився запущеними викривленнями стопи і збирав матеріал для статті. Він попередив Філіпа, що не зможе зробити його ногу такою ж, як друга, але її стан значно поліпшиться: він завжди кульгатиме, однак зможе взувати менш потворний черевик, ніж той, до якого вже звик. Філіп пригадав, як молився Богові, здатному зсунути з місця гори для того, хто вірить, і сумно всміхнувся.