Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Критика » Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури
Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури

Электронная книга - «Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури». Краткое содержание книги:

У монографії розгорнуто авторський проект психоісторії української літератури. Вперше поєднано символічну теорію класичного психоаналізу, що приховує у собі код національної державності, з практикою новітньої української літератури, яка у своїх пророчих текстах моделює код української державності. Зіставлено аристократичний проект української літератури, де утверджується код національної державності, з маргінальними, в яких він руйнується. Основою дослідження є розрізнення імперського і національного суб'єктів у психоісторії літератури, що проявляється на психологічному, мовному, світоглядному і релігійному рівнях.
Адресована теоретикам та історикам літератури, літературним критикам, викладачам світової та української літератур, аспірантам, студентам, учителям-філологам. Прислужиться всім, хто цікавиться психоаналітичною інтерпретацією літературних текстів.
* * *
Серія «Монограф»
Не шукайте цього терміна у словниках.
Монограф — це людина, яка невгамовно докопується до світоглядної і наукової істини, небуденно мислить, неординарна у слові, провокує своїми текстами до дискусій і альтернативних досліджень, усвідомлюючи, що право на пошук істини передбачає і право на помилку. Стараннями таких людей твориться писемність людства — єдине, що залишається поза часом.
«Академвидав» сподівається сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції. Для цього започатковано видавничий проект «Монограф», покликаний об'єднати авторів наукових праць, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності і майбутнього проблеми.
1 ... 221 222 223 224 225 226 227 228 229 ... 288
Перейти на страницу:

Твердження О. Пахльовської, що генетичний код нової України був створений шістдесятниками[1198], очевидно є романтичним перебільшенням, більш обґрунтоване її міркування, що шістдесятництво є «діагностичним центром»[1199] другої половини XX ст.

Перехід бунтівного шістдесятництва у барокове язичництво не давав змоги постати потужній мужності. «Протистояти нормам оточення, яке культивує театралізовані форми поведінки (швидше — театралізовані норми), — як зазначає О. Ковальчук, — можна лише тоді, коли знайдеш і утвердиш власну сутність»[1200]. Передумовами цього є подоланий едіпів комплекс і сформований мужній світогляд.

Повноцінну українську літературу Вал. Шевчук декларував у елітарному, середньому та масовому вимірах. «Елітарна література мусить задавати тон, бути камертоном літературного процесу, бути тим небом, до якого має прагнути митець, саме вона творить свою вищу честь і чим культурніша нація, тим дбайливіше має плекати культуру саме елітарну»[1201]. Однак відновлення донжуанівського колоніального психотипу серед шістдесятників-постмодерністів веде до підозрілої регресії індивідуального характеру, наприклад до того, що «в пізніх творах Шевчука немає любові, зате багато сексу»[1202], тобто замість мудрого і мужнього чоловіка з’являється хтива стать. Цей постмодерний симптом підтверджує недосформовану колоніальну мужність, яка почала з неподоланого ленінізму, а закінчує запізнілою сексуальною революцією. Несвідоме себе шістдесятництво (через недостатній психологічний аналіз) на основі національної романтики непомітно скочується у карамазовщину, що метафізично переплітає Бога і диявола, деконструюючи українську релігійну монотеїстичну традицію, яка й відсилає до елітарного, аристократичного проекту літератури. Якщо фатальна для імперського світу українська жінка означає вищий прояв свідомості (творчість П. Загребельного), то фатальна для українського світу жінка означає нищий прояв сексуальності, тому вона несе загрозу передусім для української мужності, як це символізується у творчості В. Шевчука.

NB

ДЕКОНСТРУКЦІЯ сталінізму означала перебудову комунівської імперії, що у свою чергу стимулювало становлення постмодерної загальноєвропейської ситуації у літературі й політиці. На ранній стадії постмодернізації постало нове синівське покоління в українській літературі, яке отримало назву «шістдесятники». Шістдесятництво проявило архетипну ситуацію українського чоловічого характеру, пов’язану з комплексом матері.

УКРАЇНСЬКИЙ синівський характер у психоісторії літератури виявлявся через різновид мазохізму — від його нижчої до вищої форми: нижчою формою був ерогенний мазохізм (образ Енея в І. Котляревського), вищою — філософський мазохізм (образ Мойсея в І. Франка). У шістдесятництві виявився наївний моральний мазохіст, який вивершився в офіційному дискурсі літератури в текстах Гр. Тютюнника, але не маючи потужної трансформації в бік мужнього батьківського характеру, регресував на депресивно-репараційну материнську позицію, де на основі розщеплення батьківсько-материнського коду сформувався меланхолійний невроз, який привів письменника до самогубства. Цій наївно-моральній синівській позиції опонував у дисидентському дискурсі філософський мазохізм як мужній вияв цілісного батьківсько-материнського коду в творчості В. Стуса. Інші шістдесятники стають на позицію соціального мазохізму (Д. Павличко, І. Драч та ін.), погоджуючись на колоніальне батьківство, тобто на синтез національного материнського коду з чужорідним імперським батьківством (ленінізмом). Завдяки різним проявам національного мазохізму шістдесятництво є діагностичним центром для психоаналізу української постмодерності, коли посиленню імперських механізмів розщеплення сприяло неусвідомлене розщеплення батьківського і материнського коду в психології національного творчого суб’єкта.

вернуться

1198

Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту. — С. 65.

вернуться

1199

Там само. — С. 65.

вернуться

1200

Ковальчук О. Г. Роман «химерний» чи «театралізований»? — С. 45.

вернуться

1201

Див.: Виступ В. Шевчука при врученні премії фундації Антоничів // Слово і час. — 1991. — № 12. — С. 50.

вернуться

1202

Даниленко В. У пошуках демонічної жінки. — С. 22.

1 ... 221 222 223 224 225 226 227 228 229 ... 288
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)