Українське письменство

З трьох талановитих поетів, що виступили в добу «між двох революцій» — Олеся, Філянського, Чупринки, — Олесь був найбагатший на мотиви, найпродуктивніший і найпопулярніший. «Маєстатичність» Філянського, його одстояний і чіткий спокій були далекі масовому читачеві, а Чупринка, хоча й чарував його видимим багатством звуку, але мало що говорив його розумові й серцю: «Лицар-Сам», «Ураган», «Білий гарт», — то все-таки була поезія для найбільш шаповалівськи настроєних прихильників «Української хати». Що ж до Олеся, то він весь ніби зроблений був по його мірці. І тому — з першого свого виступу він заворожив українського читача. Спочатку — в петербурзькій колонії, що видала його «З журбою радість…» (деякі цікаві про те дані можна знайти в архіві небіжчика П. Я. Стебницького); потім — в Києві, де поет з’явився напередодні своєї другої книжки («Будь мечем моїм» — проектована її назва). Любовна його лірика (справді чужа еротизмові, — автор передмови має рацію) припала до смаку публіці, вихованій на сентиментальних романсах та тужливій пісні народній. Громадянська його поезія, сп’яніла минулим, скоріше красива, ніж сильна, що починала завжди від козаків «в оксамиті, в сріблі, в золоті», і вже потім переходила «на босі ноги і діряві сорочки» — теж була врівень настроям та ідеології (беру це слово в його розповсюдженому, умовному значенні) тодішнього громадянства. І навіть сільський пейзаж, що становить звичайне тло олесівської лірики («рідна гребля», «шовковий степ» і благодатні садки, де «яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють»), багато промовляв міському інтеліґентові, одірваному від села, але сільського походження і з «равнением» на село. До цього ще треба додати велику силу природного ліризму, «нутро», чутливість до народно-поетичної стихії, легкість версифікації — і ми легко зрозуміємо, чому всі ті олесівські «лебеді», «айстри» і «ненюфари», «пташки», «бенкети» і «келихи» стали звичайним реквізитом української поезії, аж поки не прийшли нові «властители дум», і їх індивідуальна манера не прислужилася для утворення нового шаблону.