Українське письменство

Біографічних тем торкаються дві статті М. М. Новицького: «Недруковані листи Шевченка» (серед них в фотографічній репродукції лист поета до гр. Ф. П. Толстого з Новопетрівської фортеці, писаний р. 1855-го) та особливо «Арешт Шевченка в 1859 році» з усіма приналежними сюди документами і хронологічною канвою справи. На підставі статті Н. М. (Н. Молчановського) про арешт Шевченка в «Киевской старине», архівних матеріалів та різних історико-літературних міркувань М. М. Новицький по-новому освітлює весь межиріцький інцидент 1859 року. Від біографії автор переходить до творчості: гострі слова, кинені при обмірі землі коло села Пекарів, про «Божу Мати-покритку» були популярною редакцією Шевченкового трактування Мадонни, що знайшло свій вираз в поемі «Марія»; а осінній, 1859 року, тяжкий настрій Шевченка, прикрі спомини межиріцького інциденту, в свою чергу, одбилися на тоні вірша «Бо Іудеї во дні они», що мав бути вступним розділом «Марії».

Із статей, що торкаються поетики Шевченкової, стаття Д. Дудар з’являється спробою зібрання і класифікації сирового матеріалу («Порівняння в «Кобзарі»); стаття Якубського описує і характеризує чотиристоповий ямб Шевченка на прикладі елегії «Мені однаково…»; її назва — «Із студій над шевченківським стилем». Стаття Д. Загула «Рима в «Кобзарі» Шевченка» ставить питання найширше: її завдання — показати багатство й різноманітність римування у Шевченка. В статті багато тонких спостережень щодо характеру Шевченкової рими, її безпосередності, синтаксичної доцільності й т. д., і т. д. Але, на жаль, дуже мало уваги віддано питанню про точні і приблизні рими, асонанси. Тим часом саме оце користування неточними римами і приводило декого з дослідників до висновку про бідність Шевченкового римування.