Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Я… я не можу. Ти не розумієш.
Еріка Берґер підвелася і стала біля кухонного вікна, спиною до Сусанн Ліндер. Нарешті вона знову обернулася.
— Я поїду до цього чорта додому.
— Ні, хай йому біс. Тобі не можна нікуди їхати, особливо додому до людини, яку ми підозрюємо в тому, що вона тебе страшенно ненавидить.
На обличчі Еріки Берґер читалася розгубленість.
— Сядь. Розкажи, що сталося. Адже це телефонував Мікаель Блумквіст?
Еріка кивнула.
— Я… вдень попросила одного хакера перевірити домашні комп’ютери персоналу.
— Ага. Тим самим ти, напевне, вчинила тяжкий злочин у сфері інформаційних технологій. І тепер не хочеш говорити, хто цей хакер.
— Я пообіцяла не розповідати… Це стосується інших людей. Одного матеріалу, над яким працює Мікаель.
— А Блумквіст знає про «Отруйне перо»?
— Ні, він лише передав інформацію.
Сусанн Ліндер схилила голову набік і пильно подивилася на Еріку Берґер. Раптом у неї в голові утворився асоціативний ланцюжок.
Еріка Берґер. Мікаель Блумквіст. «Міленіум». Таємничі поліцейські, які вторгалися у квартиру Блумквіста і прослуховували її. Сусанн Ліндер стежила за спостерігачами. Блумквіст як одержимий працює над матеріалом про Лісбет Саландер.
Те, що Лісбет Саландер — ас комп’ютерної справи, у «Мілтон сек’юриті» знали всі. Ніхто не розумів, звідки в неї такі навички, і Сусанн ніколи не чула про те, що Саландер — хакер. Але Драґан Арманський якось говорив, що, вивчаючи особисті обставини, Саландер подавала неймовірно вражаючі звіти. Хакер…
Але ж Саландер лежить під замком у Сальгренській лікарні.
Це божевілля.
— Ми говоримо про Саландер? — спитала Сусанн Ліндер.
У Еріки Берґер зробився такий вигляд, ніби її вразило блискавкою.
— Я не маю права обговорювати, звідки прийшла інформація. Жодним словом.
Сусанн Ліндер раптом пирхнула.
Це Саландер. Підтвердити виразніше Берґер просто не могла. Вона геть вибита з рівноваги.
Але ж це неможливо.
Що, чорт забирай, відбувається?
Виходить, що, перебуваючи в ув’язненні, Лісбет Саландер взялася з’ясувати, хто є «Отруйним пером». Це просто божевілля.
Сусанн Ліндер інтенсивно розмірковувала.
Що було в історії Лісбет Саландер правдою, а що ні, вона не мала ані найменшого уявлення. Вони зустрічалися не більше п’яти разів у той час, коли Саландер працювала в «Мілтон сек’юриті», і жодного разу не перекинулися жодним словом не зі службових приводів. Вона вважала Саландер похмурою, нетовариською і неприємною в спілкуванні людиною, з такою міцною шкаралупою, що її не взяв би навіть бур. Сусанн також помічала, що Драґан Арманський узяв Лісбет Саландер під своє крило. А оскільки Арманського Сусанн Ліндер поважала, вона припускала, що для подібного ставлення до цієї похмурої дівчини у нього є вагомі підстави.
І ось вона заявляє, що «Отруйним пером» є Петер Фредрікссон.
Чи дійсно правда на її боці? Чи є докази?
Потім Сусанн Ліндер протягом двох годин розпитувала Еріку Берґер про все, що тій відомо про Петера Фредрікссона, яка його роль в «СМП» і які у них склалися стосунки. Од відповідей їй легше не стало.
Еріка Берґер перебувала в цілковитій розгубленості і мучилася, не знаючи, як їй тепер бути. Їй хотілося поїхати до Фредрікссона додому і просто в очі запитати, що все це означає, але вона сумнівалася, що такий вчинок буде правильним. Урешті-решт Сусанн Ліндер переконала її не квапитися із звинуваченнями — якщо Петер Фредрікссон невинний, Берґер виглядатиме ідіотка ідіоткою, — і пообіцяла розібратися сама. Про свою обіцянку вона пошкодувала в ту ж мить, коли її вимовила, оскільки не мала уявлення, як їй слід діяти.
Припаркувавши свій старенький «Фіат страда» максимально близько до будинку Петера Фредрікссона у Фісксетрі, вона замкнула машину й огледілася. Вона не мала чіткого плану, але вважала, що їй слід зайти до нього і якимсь чином змусити його відповісти на низку запитань. При цьому вона усвідомлювала, що це все виходить далеко за межі її посадових обов’язків у «Мілтон сек’юриті» і що Драґан Арманський розлютився б, якби довідався, чим вона займається.
Але цей план, і сам по собі не блискучий, розвалився ще до того, як вона спробувала втілити його в життя.
Тієї ж миті, як вона зайшла у двір і стала наближатися до під’їзду, двері відчинилися і звідти вийшов чоловік — це і був Петер Фредрікссон, Сусанн Ліндер відразу впізнала його за фотографією з персонального сайта, який вивчала в комп’ютері Еріки Берґер. Вони йшли назустріч одне одному і незабаром розминулися. Петер Фредрікссон зник у підземному гаражі. Зупинившись, Сусанн Ліндер подивилась йому вслід. Кинувши погляд на годинник, вона відзначила, що вже близько одинадцятої вечора, і досить дивно, що Петер Фредрікссон кудись збирається. Вона побігла назад до машини.