«Аристократ» із Вапнярки
- Автор: Чорногуз Олег Федорович
- Год: 1979
- Язык: украинский
- Жанр: Юмористическая проза
Электронная книга - ««Аристократ» із Вапнярки». Краткое содержание книги:
Ковбик дивився на нього із заздрістю і думав, що кожний холостяк — справжнє пристанисько свободи, неприступна фортеця, де домінують рештки не скасованої жінками волі й незалежності. Але Ковбик не знав того, що старі парубки, які дають клятви ніколи не одружуватися, одружуються раптово і несподівано як для самих себе, так і для своїх ближніх, до того ж, як правило, на вдовах чи розведених. А ті й ті, як відомо, жіночки досвідчені, котрі що-що, а дорогу до загсу знають не гірше за тих, хто там працює, і тому свобода від старих парубків, як естафетна паличка, вмить переходить до молодших поколінь. Фортеці беруться не облогою, їх бере один-єдиний воїн-випадок. Беззастережна капітуляція настає блискавично...
Та цього ще з Ховрашкевичем не трапилося і не трапиться. Бо, поки він перебуває під охороною свого всесильного (принаймні так думає Ховрашкевич) повелителя — Стратона Стратоновича — і під впливом своєї «третьої теорії», йому нічого не загрожує. Навіть одруження.
Слава до Ховрашкевича, як до основоположника «третьої теорії», прийшла не відразу. До неї він ішов, як сам казав, «через терни і голки». Хоча в принципі автором теорії слід вважати Панчішку. Він фактично перший подав ідею про створення шапкоподібної тварини, але сказав це так, між іншим, не надаючи цьому наукового значення. Ховрашкевич, який часто підхоплював коридорні вислови, ухопився й цього разу за ідею Панчішки, довго й потаємно виношував її в собі, мріючи своїм нововідкриттям потрясти світ, а славою ні з ким не ділитися. Навіть зі Стратоном Стратоновичем.
«Третьою теорією» Ховрашкевича у «Фіндіпоші» були всі вражені. Особливо Панчішка. Він відчував у ній щось своє рідне і знайоме, але не хотів у цьому зізнаватися навіть сам собі.
Того ж дня фіндіпошівці, як це водиться у наукових колах, розбилися на два ворогуючих табори: оптимістів і скептиків. Оптимісти на чолі з Ховрашкевичем мали певність, що їм вдасться подолати несхрещуваність пар навіть при абсолютно віддаленій гібридизації, а скептики цей експеримент називали просто антинауковою витівкою і повністю погоджувалися (щоправда, в душі) з Арієм Федоровичем Нещадимом — з того нічого не вийде.
Ковбик стояв осторонь, зайнявши позиції адміністратора і нейтрального спостерігача. Позиції байдужості дотримувалися Карло Іванович Бубон та його молодший колега— касир «Фіндіпошу» Адам Баронецький, прозваний Кухликом.
Бубон своєї вершини, як казав він сам, уже досяг, а Адам про це ще не думав. Бажання у нього були скромніші, ніж гаманець у бідняка. Адам мріяв тільки одружитися, але його мрія поки що була казкою і офіційно ніде не зареєстрована.
Один Ховрашкевич потаємно виношував думку потрясти світ нововідкриттям, але славою ні з ким не ділитися. Навіть з Ньютоном. Чому з Ньютоном? Бо Ховрашкевич знаходив між ним і собою багато спільного. Скажімо, в Ньютона було три закони, у Ховрашкевича — три теорії. «Третя теорія» Ховрашкевича (якими були дві перші — ніхто не знав) прирівнювалася за своєю сміливістю й оригінальністю хіба що до теорії Дарвіна — людина походить від мавпи, а не навпаки. У «Фіндіпоші» в це вірили всі, за винятком Ховрашкевича, який теорію Дарвіна постійно ставив під удар і, хоч вважав себе його учнем (проте не сліпим послідовником), постійно погрожував колись серйозно взятися за його працю «Походження видів», щоб довести, що все це значно складніше, ніж Чарльзу Дарвіну здається.
Інколи в хвилини справжнього натхнення Ховрашкевич казав:
— То могло бути так... Я можу уявити, як Чарльз Дарвін до цього дійшов. Про це ще ніде не написано, але я здогадуюсь. Тут багато розуму не треба. То йому в усьому допомагала дружина. То вона, а не він, любила мавпочок. Можливо, людина й походить від мавпи, але я особисто в тому дуже сумніваюсь.
Принаймні Ховрашкевич, якщо в душі й вірив у цю теорію, то не хотів, аби так думали про нього. Хоча б через те, що в нього на лопатках, як і на грудях, росло чорне кучеряве волосся, яким він гордився, як доморощений ковбой техасами. Волосся він любив, але до Дарвіна ставився, м'яко кажучи, упереджено.