Небо, повне зірок
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Небо, повне зірок». Краткое содержание книги:
Наступного дня я влаштував для Марсі та Симона екскурсію по островах нашого архіпелагу і заразом ми відвідали чотирьох астронавтів-відставників, які тут мешкали. А на питання Марсі, чи збираюсь я завітати до когось із наших, відповів заперечно:
— Ні. Зазвичай під час відпустки ми не зустрічаємося. Воліємо відпочити один від одного. Це також корисно.
Певна річ, я не став говорити, що майже весь позаминулий рік проводив свої відпустки разом зі Сьюзан Ґреґорі. Їм про це знати ні до чого. Зрештою, що було, те сплило…
— Хоча іноді, — додав я, — до мене на одну днину приїздять Краснова зі Штерном, і ми влаштовуємо прогулянку на яхті. Але не цього разу — бо яхти немає. А ви що, вже скучаєте за ними?
— Ні, ще не встигли заскучати, — відповів Симон за обох. — Нам і з вами добре.
— Авжеж, — підтвердила Марсі. — Дуже добре.
Третій день почався з того, що зранку до нас завітали тутешні Симонові приятелі. Вони привели з собою ще кількох дітлахів, і на якийсь час моя садиба перетворилася на таку собі подобу скаутського табору. Тут уже й Марсі знайшла точки дотику з однолітками: окрім басейну, в мене був також корт, і вона влаштувала міні-турнір з тенісу (матчі, звісно, проводилися за скороченим реґламентом). З Марсіної особової справи я знав, що це був її коронний вид спорту, і протягом останніх двох років вона ставала чемпіонкою школи серед дівчат.
Щоб не заважати молоді, я усамітнився в своєму кабінеті, ввімкнув комп’ютерний термінал і став переглядати поточну фінансову звітність підприємств, що перебували в моїй власності. Багато хто називав мене вдалим бізнесменом, проте я не вважав себе за такого. Я лише вкладав у економіку Есперанси кошти — як свої власні, зароблені на службі у Флоті, так і ті, які видав мені дід, назвавши це моєю частиною спадку. Звичайно, я міг просто тримати їх у різних банках на кількох планетах (як це робили майже всі астронавти), але шість років тому в мені прокинулася родинна підприємницька жилка, і я зайнявся інвестиціями, які несподівано виявилися досить прибутковими.
По обіді всі хлопці та дівчата подалися на пляж. Симон попередив мене, що вони пробудуть там до самісінького вечора, проте виявилося, що він говорив лише за себе. Вже за півтори години Марсі повернулася додому, трохи поплавала в басейні, щоб змити морську сіль (я бачив це через вікно кабінету), відтак улаштувалася в шезлонґу під тінню пальм і стала читати книжку.
З „Володарем Перснів” вона розібралася ще на кораблі, і ця трилоґія їй дуже сподобалася. А прибувши на Есперансу, Марсі виявила в моїй бібліотеці цілу колекцію сиквелів та приквелів до леґендарної епопеї. На мій подив, вони обрала не одне з кількох продовжень, а історію часів ранньої Арди — роман про Берена та Лютіен, який зараз захоплено читала.
Згодом Марсі перебралася з патіо до вітальні, а я, впоравшись на той час зі справами, приєднався до неї, ввімкнув тривізор і став дивитися підсумковий випуск новин з Есперо-Сіті, де вже настав вечір. Окрім місцевих подій, розповіли також про найважливіше з життя інших зоряних колоній та Сонячної системи. Центральним у цьому блоці був репортаж про причетність федерального міністра природних ресурсів до діяльності нелеґального гірничовидобувного картелю в Астероїдному поясі.
Коли новини скінчилися, Марсі розгублено позирнула на мене поверх книжки і сказала:
— Я вже помітила, що тут розповідають про Федерацію всілякі паскудства. Чому так?
Я похитав головою:
— Це не паскудства. На жаль, це правда… Гм. А втім, ти маєш рацію. Це таки паскудства — але вони кояться насправді.
Якби їй сказав про це хтось інший, Марсі напевно б обурилася. Проте за місяць служби на „Кардіфі” вона звикла довіряти моїм судженням, тому просто запитала:
— А чому на Землі та Марсі про це не розповідають?
— Бо не можна. Заборонено. Хоча Федерація вільніша за інші земні наддержави, але до повної свободи їй далеко. А наші зоряні колонії по-справжньому вільні, і вони хочуть знати всю правду, а не лише те, чим напихають голови землян та марсіан. От ми й забезпечуємо їх цією правдою.