Небо, повне зірок
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Небо, повне зірок». Краткое содержание книги:
За кілька хвилин Ґамбаріні, що чергувала за інженерним пультом і, зокрема, відповідала за зовнішній зв’язок, повідомила:
— База вітає, нас, кеп. Просить передати контроль над баржею.
— Контроль передати, — розпорядився я. — Надіслати запит про номер причалу.
Вже під керування диспетчера зі станції баржа стала повільно віддалятися від корабля, рухаючись назустріч буксирувальнику, який мав доправити її до вантажного терміналу.
— Четвертий зоряний причал готовий нас прийняти, — доповіла Ґамбаріні.
— Гаразд, — відповів я. — Курс на четвертий зоряний.
— Виконую, кеп, — відповіла Краснова, яка саме була черговим пілотом.
Під її керуванням „Кардіф”, уже без баржі, продовжив зближення зі станцією, орієнтуючись на четвертий причал у секторі для міжзоряних кораблів. Збільшене зображення на допоміжному екрані зовнішнього спостереження свідчило про те, що перші три причали, а також п’ятий зайняті іншими кораблями.
— До п’ятого пришвартовано транспорт „Заґреб”, — озвалася Марсі, що сиділа за резервним пультом; я так і думав, що вона не втратить нагоди продемонструвати нам, що гарно вивчила базу даних Зоряного Флоту і тепер здатна розпізнати кораблі за їхнім зовнішнім виглядом, не вдаючись до допомоги комп’ютера. — До третього — „Херсонес”, до другого — дослідницький крейсер „Посейдон”. А до першого… — Тут Марсі завагалася. — Дивно. Спершу я думала, що це „Окленд”, але… ні, інший. Не знаю, як він називається, — сказала вона засмучено.
— „Ернесто Че Ґевара”, — відповіла Ґамбаріні.
Марсі здивувалася:
— Це ж ім’я якоїсь людини, правильно? А всі вантажні кораблі Федерації називаються на честь міст. Цей корабель точно вантажний. Хіба він не наш?
Я невизначено знизав плечима.
— Складне питання. Він наш і не наш одночасно. Не наш — бо не належить до Зоряного Флоту Федерації. Та разом з тим і наш — бо є власністю Есперанси, яка придбала його в Азійського Союзу. Зараз „Че Ґевара” проходить капітальний ремонт, на ньому оновлюється все електронне начиння й переробляється інтер’єр. Після ремонту він стане першим міжзоряним кораблем флоту Есперанси.
— Як же так? — запитала шокована Марсі. — Хіба це можливо? За законами Федерації, всі кораблі, устатковані системами гіпердрайву, неодмінно мають перебувати у власності центрального уряду.
Краснова й Ґамбаріні лише поблажливо посміхнулися. А я пояснив:
— Ти мусиш зрозуміти одну річ, Хаґрівз. Дійсність не в усьому відповідає тому, чого вас навчали в школі. Закони Федерації діють на Есперансі лише в тій мірі, в якій це влаштовує самих есперансців. Вони просто іґнорують конституційну норму про зверхність федерального законодавства і передовсім керуються своїм власним. Така ж ситуація і в інших розвинених колоніях, які вже не мають критичної залежності від постачання з Землі. Де-факто всі вони є самостійними державами, пов’язаними з Федерацією взаємовигідним співробітництвом.
Марсі глибоко замислилася над моїми словами, які явно стали для неї відкриттям.
— А як же бути з коштами, витраченими на освоєння планет? Гроші наших громадян, їхня праця йдуть на те, щоб забезпечити гарне життя для колоністів…
— …які, — підхопив я, — своєю працею допомагають вижити десяти мільярдам громадян Федерації, як землян, так і марсіан. Кошти, витрачені на колонізацію, повертаються сторицею, бо лише завдяки існуванню зоряних колоній наші співвітчизники не голодують. Авжеж, якість їхнього життя залишає бажати кращого, дев’яносто відсотків населення змушені обмежувати себе в усьому й задовольнятися одноманітним харчуванням. Але від голоду, в усякому разі, люди не помирають. А раз так, то нікого не має турбувати, що на Есперансі люди більше шанують місцеві закони, ніж федеральні, колоніальну адміністрацію називають урядом, а ґубернатора — президентом. Припускаю, що деяких надміру амбітних земних політиків і чиновників такий стан справ не влаштовує, але в них руки закороткі щоб дотягтися бодай до Таури, не кажучи вже про Есперансу. Що вони можуть вдіяти — оголосити ембарґо? Так це буде удар передовсім по самій Землі. Військо для приборкання непокірливих колоністів також не надішлеш — нас, резистентних, дуже мало, а з охочих узятися за таку брудну роботу навряд чи набереться бодай одна рота. До того ж усі наші планети мають непогану протикосмічну оборону — щоб відбиватися від можливих нападів азійських та джамахірійських кораблів, але з таким самим успіхом вона може протистояти й силам Федерації. Тому наш уряд змушений миритися з реаліями й задовольнятися рівноправними відносинами з зоряними колоніями. Тепер зрозуміло?